Ми в неділю в парку на Ребібії сидимо, про життя говоримо, одна одній розповідаємо свої історії. – Олю, а з ким ти плануєш жити, коли повернешся? – якось запитала мене моя подруга, така ж заробітчанка. – От, – кажу, – прямо зараз це і з’ясуємо. Набираю я доньку, питаю чи хоче вона, щоб я коли повернуся, з нею жила. Відповідь її мене дуже засмутила, та й син теж мене неприємно здивував
– Мамо, правда, ти гроші мені віддаш? – питає мене улесливо донька. – Ми
Минулої п’ятниці до мене прийшов син, був дуже сумним, я таким його не бачила давно. Довго мовчав, щось намагався розпитувати, а потім став просити, щоб я з невісткою своєю поговорила, якщо хочу, щоб в них до розлучення не дійшло. Я, правду сказати, з Наталкою розмовляти зовсім не хотіла, та вибору не було і я до неї таки в той вечір пішла
Минулої п’ятниці мій єдиний син Павло звернувся до мене з не зовсім звичайним проханням.
Ольгу залишив чоловік з малою дитиною. Навіть гірше, він просто зібрав її речі і сказав, щоб вона покинула квартиру, адже вона належить тільки йому. Ольга не знала куди подітися, адже батьки живуть далеко, а родичам і казати щось соромно. Тоді вона набрала подругу, ще не знаючи, як зміниться її життя
Нещодавно у моєї подруги сталася прикра подія, яка навіть мене примусила задуматися добре. –
Все своє майно мама переписала на мого брата, а мене вона вирішила без спадщини залишити. А все тому, що я вийшла заміж “не за того”. Минули роки. Мої діти виросли, у нас все добре. А от про свою маму я такого сказати не можу, вона поставила всі ставки на брата, але не врахувала того, що їй доведеться жити з невісткою
Все своє майно мама переписала на мого брата, а мене вона вирішила без спадщини
В суботу зранку чоловік кудись поїхав, сказав, що у справах, а я сіла в автобус, і сама на ринок подалася. Якби я лише знала, чим мені обернеться та поїздка. І ось в суботу ходжу я по ринку, вибираю ту розсаду, бачу, мій чоловік поміж ряди ходить з якоюсь миловидною жіночкою, значно молодшою від нього, і дівчинкою, років 14-15. Поки я ще думала, що би це могло означати, одна фраза дитини “тату, глянь сюди…” вмить все розставила по своїх місцях. У мого чоловіка є інша жінка, і у них є спільна дитина
– Навіщо тобі та розсада? Ти ж з Італії приїхала, гроші у нас є,
В останні дні травня я заглянула в щоденник старшого сина і побачила там зауваження від вчительки, вона просила, щоб батьки в школу прийшли. На усі батьківські зібрання завжди ходжу я, наш тато багато працює. Повернулася я додому сумною і сказала Артему, що телефон він бачити тепер місяць не буде. І все добре було б, якби не чоловік
Кінець цього навчального року у нас виявився дуже непростим. Чимало часу діти в школі
Теща з нашою донькою довго сиділа, адже Оксана в декреті довго не була, а вийшла на роботу. Теща й готувала нам і прибирала, а одного дня сказала, що більше робити нічого не буде, а доньку ми маємо віддати в садочок. Ми здивовані дуже були, не могли збагнути в чому причина. Я грішним ділом подумав, що вона хоче, щоб ми платили їй, та мати дружини сказала нам інше
Ми з Оксаною дуже щасливі у шлюбі, я вважаю, що нам дуже пощастило з
В червні виходить заміж моя старша донька, і вона покликала мене до себе на весілля. Я приїхала, але не одна, а з Жаном, він сам виявив бажання мене супроводжувати. Треба було бачити очі мого колишнього чоловіка, і доньки мої теж змінили свою поведінку щодо мене, коли побачили, що мама тепер дуже непогано влаштована. Вони стали мене питати, коли я їх до себе в Париж заберу. Ми з Жаном подарували на весілля старшій доньці тисячу євро, молодшій я теж привезла гостинці і подарунки, але на цьому все
Коли я надумала від безвиході їхати у Францію, то навіть не уявляла, який крутий
Нещодавно приїхала Марія додому, якась збентежена, і каже: “Мамо, тату, присядьте, я маю вам щось сказати”. Я могла уявити собі все на світі, але тільки не це. Наша 18-річна донька заявила, що вона має нареченого і тепер буде з ним жити. А коли ми стали її розпитувати – хто він, коли весілля і все таке, вона нас ще раз ошелешила – ми його знаєм, це Матвій, він з нашого села, і весілля вони поки-що не планують, а просто будуть жити разом
– Петре, нам робити щось треба! Не можемо ж ми сидіти, склавши руки, коли
Майже щодня донька забігає до мене після роботи, щось там пере, прибирає, готує і щохвилини поглядає на годинник, адже додому спішить, вдома багато справ. Одного разу я таки наважилася і сказала, щоб вона не приходила більше до мене, донька образилася, а ввечері у мене вже був зять
Маю такий характер, що ніколи, особливо, не скаржуся, не прошу до себе уваги –

You cannot copy content of this page