– Я не можу у тебе прийняти ці гроші, я знаю, як важко ти
– То навіщо було з себе зображати святу, в подруги набиватися, щоб тепер так
– Привіт, синку. Я подумала, що я до вас в гості заїду, а заодно
– Не зрозуміла я, мамо, як це ти не зможеш залишитися з Людочкою? Ми
– Цікаво виходить, Валентино, я ніколи не рахував твої гроші, але зараз це занадто.
– Шкода мені тебе, Софіє. Ти так стараєшся, але ж тобі тут нічого не
– Марино, ну де ж ти ходиш? Там під під’їздом якийсь чоловік з величезним
– То скільки, Петре, ми з тобою не бачилися? – Поліна дивилася на колишнього
Ольга мала переконання, що так, як вона любить свого Михайла, вона нікого і ніколи
Ксенія була з тих, кого називають “жінка з таємницею”. Хоча Ксенія вже кілька років працювала