Українці Сьогодні

Коли наймолодша донька Наталі мала заміж виходити, їй подруга сказала прямо в очі: – Ти, звісно, правильно робиш, що доньок швидко з дому заміж віддаєш, нехай на харчі зятів переходять. Ти ще молода, сама когось знайдеш і своє життя особисте влаштуєш. Наталя образилася на ці слова, бо свого чоловіка ні на кого не проміняла б, але ніхто не вірив їй

Чоловіка Наталі, на жаль, не стало дуже рано, у неї залишилося три донечки. Як

Життєві історії 0

Перетворила Великдень на оглядини, теж мені наречена. Не розумію, навіщо їй в 60 років заміж? – мій чоловік не міг змиритися з тим, що теща вирішила привести в свій дім чоловіка. І справа не в тому чоловікові, а в будинку, власне. У мами моєї дуже гарний великий дім, вона сама його збудувала, бо була заробітчанкою багато років. Я у мами єдина дитина, тож зрозуміло, що з часом все мені дістанеться. Маму свою я люблю, бажаю їй щастя, вважаю, що вона це заслужила. Про Віктора я знала, мама мені про нього розповідала, але познайомилися ми вперше

– От чого ми їхали до твоєї мами? Лише даремно час витратили і на

Життєві історії 0

Син при першій кращій нагоді біжить до сватів, каже, що вони йому більше допомогли, ніж я. Але хіба я йому мало дала? – Не ображайся, мамо, але порівняно з батьками Вероніки ви нам нічого не дали, – заявив мені якось син. Він вважає, що теща з тестем для нього роблять більше, ніж рідна мама, тому він мене попередив, що на свята вони до моїх сватів поїдуть, і щоб я їх не чекала

– Не ображайся, мамо, але порівняно з батьками Вероніки ви нам нічого не дали,

Життєві історії 0

Не можу нічим допомогти, мамо, самим нічого не вистачає. А ти у Володі попроси, він тобі син, така ж дитина як і я, – каже мені дочка. Прикро було мені це чути, бо у нас з мамою наскільки важка ситуація була, що ми не мали за що кошик на Великдень скласти, а діти не захотіли нам навіть на свята підсобити

– Не зрозуміла, доню, ви що, нам з бабусею навіть на Великдень гостинців не

Життєві історії 0

Моя донька з чоловіком в шлюбі прожила недовго, як тільки з’явився онук – вони розлучилися і Олег просто пішов з сім’ї. Ми з батьком тоді вирішили, що допомагатимемо доньці, купили їй квартиру, віддавши всі гроші свої. А коли вона добре влаштувалася, вирішили жити для себе, але залишимося на старості років самі

Склалося так, що я стала мамою донечки в 20 років. А потім донечка моя

Життєві історії 0

Прийшла весна, треба садити городи – брата нема. Знову ми з чоловіком все самі. І своє садимо, і мамі допомагаємо. Ну як її лишити саму? А в селі не посадити город, то щось нереальне, люди не зрозуміють. Брат з дружиною приїжджають до мами лише по великих святах, на все готове, коли знають, що у мами буде добра гостина. Не треба самим витрачатися і щось готувати. Посидять у мами всі дні, а потім ще й повні сумки продуктів з собою забирають. Мені це не подобається, але я мовчу, бо для мами син – рідна дитина, яку вона любить. І мама не бачить того, що ні син, ні невістка їй не допомагають нічим, все тримається на мені і на моєму чоловікові. Тепер на самий Великдень невістка заявила, що вона хоче, щоб свій будинок мама уже на них переписала, вважає, що так буде справедливо

– Думаю, що буде справедливо, якщо мама свій будинок перепише на Тараса, – заявила

Життєві історії 0

Як будеш їхати, не забудь купити ковбасу, а решта все у мене є, – каже мені мама. – Так я уже купила, таку як ти любиш, не хвилюйся, – відповідаю і посміхаюся. Моїй мамі 70 років, а вона як мала дитина, каже, що в селі ніде такої доброї ковбаси нема, як я з міста привожу. Я тут в магазині беру, рублену, і мама саме таку любить. Ми з чоловіком і дітьми щоразу на свята їздимо до неї в село, це вже традиція, по іншому зараз і бути не може, адже відколи батька не стало, мама сама залишилася

– Як будеш їхати, не забудь купити ковбасу, а решта все у мене є,

Життєві історії 0

Мамо, голубці зроби і холодець, голубці – для мене, а холодець для Сергія, – ти ж знаєш, як ми це любимо, – замовляє мені донька по телефону. – Віро Андріївно, ви ж спечете свій коронний пляцок «Спартак», – питає невістка, і теж по телефону. Ні одна, ні друга не знайшли часу, щоб приїхати і допомогти. Замовляти вони вміють, а допомагати не хочуть. Я роботи не боюся, але одній справді важко. Поки я паски спекла, холодець по тарілках порозливала, пляцки перемістила кремом, салати зробила, то неабияк втомилась. А ще ж треба було в домі прибрати, вікна помити, штори випрати, одним словом, я ні на хвилинку за тиждень не присіла. Навіть не мала часу, щоб з Михайлом зустрітися

– Хочу я, Вірочко, з тобою Великдень зустріти, – каже мені Михайло і запрошує

Життєві історії 0

Батьківський спадок змінив наше з сестрами життя. Ми до останнього думали, що батьківська чотирикімнатна квартира приватизована, але вийшло все складно

У нас багато років була дружня сім’я і я ніколи й подумати не могла

Життєві історії 0

Мова йде про ваших внуків, Анно, ви ж не вижене їх. Та й моя Уляна не винна, що ваш син собі іншу знайшов, – каже з докором мені сваха. Вона мені в Італію зателефонувала, щоб сказати, що це несправедливо я попросила невістку звільнити мою квартиру. – Мамо, залишиш Уляну там, будеш сама комуналку платити, – попередив мене син

– Мова йде про ваших внуків, Анно, ви ж не вижене їх. Та й