За вікном панорамного ресторану вечірній Київ розсипався мільйонами вогнів, що нагадували розсипане намисто. Вікторія
Стефанія Марківна стояла біля вікна багатоповерхівки, розглядаючи вогні вечірнього Києва, які здавалися їй холодними
Весняне сонце яскраво заливало кухню, виблискуючи на металевих поверхнях і підкреслюючи ідеальну чистоту, яку
Маргарита Степанівна завжди вважала, що тиша — це найміцніший щит, який людина може викувати
— Оксано, ну будь ласка, придивишся за ним? — Надіє, тобі не ніяково таке
Грудень того року видався справді казковим. Сніг, наче біла бавовна, щільно вкрив дахи будинків
У невеликому селищі, що розкинулося серед розлогих пагорбів та родючих чорноземів, де кожен ранок
Зима ввірвалася в життя Ольги не морозом на шибках, а холодним усвідомленням того, що
У ті далекі часи, коли італійська провінція ще не знала гуркоту машин, а життя
Це була звичайна передноворічна п’ятниця, коли за вікнами кружляв лапатий сніг, а місто, попри