Над тихим містечком повільно догорав квітневий день. Сонце, немов стиглий апельсин, повільно занурювалося у
— Знаєш, Мар’яно, я тут подумав… Великдень же скоро. Батьки дзвонили, сумують страшенно. Може,
Над затишними вуличками Мукачева, де кожен камінь бруківки дихає історією, а замок Паланок суворо
— Знаєш, Тетяно, я вирішив дати тобі другий шанс, — заявив мій колишній чоловік,
Над старими черепичними дахами Бережан, що на Тернопільщині, повільно догоряла золотава заграва. У цьому
— Та невже ви думали, що я залишу рідного сина без даху над головою?
— Ти тільки не починай нервувати, добре? Я все обдумав і прийняв тверде рішення,
— Мамо, тату, я приїду до вас на Вербну неділю. Точно буду, не хвилюйтеся.
— Знаєш, Аліно, мама дзвонила, каже, що хоче твій день народження на травневі свята
— А чому ковбаса звичайна варена, а не та італійська з в’яленими томатами? Я