— Знаєш, я просто переріс наш шлюб, як стару шкільну форму, яка тепер тисне
Ця історія розгортається у мальовничому містечку Золочів, де старі каштани зазирають у вікна «сталінок»,
Це було в вівторок. Звичайний вечір, коли на плиті доварювалася вечеря, а в телевізорі
— Слухай, Тетяно, а може твоїй Мар’яні краще було б просто не вечеряти, ніж
Золочів, де на вузьких вуличках ще можна зустріти дух старовини, а стіни старої фортеці
— Тільки давай без образ: ключі ти мені віддаси сьогодні, бо мало що може
Бережани — місто особливе. Тут кожен камінь дихає історією, а повітря навколо замку Синявських
– Петре, а де Марія? Де діти? – Ганна вийшла з автобуса, що підвіз
— Ти геть здуріла! Двадцять тисяч євро чужим людям? — Софія аж руками сплеснула
В затишному містечку Чортків, що на Тернопільщині, там, де старі кам’яниці дивляться на світ