Набрала брата на днях. – Андрію, дай грошей, будь ласка, маму нашу потрібно до стоматолога відвезти, там нарахує він добре, а пенсія у неї дуже мала, в мене кредит, з дітьми ледве на життя вистачає, а ти добре заробляєш, знаю, що гроші в тебе є завжди. Брат мене слухав уважно, а потім сказав: – Звісно, я все тобі дам, сідай, розписку пиши
От мій рідний брат так мені й сказав прямо, що у нього власне життя,
Яка ж у тебе хороша дружина, синку, я тільки тепер це зрозуміла, – каже свекруха, яка прийшла до нас в гості у неділю. Я її слухаю, і не можу повірити, що це вона про мене говорить, бо я ж завжди у неї була найгірша невістка, не гідна її сина, а тут такий неочікуваний поворот. Я до кінця не розуміла, що відбувається, але розуміла, що відбувається щось точно. Ну не могла людина отак за один вечір змінитися
– Яка ж у тебе хороша дружина, синку, я тільки тепер це зрозуміла, –
Ця квартира мала мені дістатися, і я вже потім мала б її ділити на вас трьох, або віддати комусь одному. А ти мене обійшла. Не сподівалася я від тебе такого, – мама розійшлася не на жарт. – Мамо, заспокойся. Просто згадай, хто бабусю доглядав до останнього? – питаю. Та для мами це був не аргумент. Вона стоїть на своєму – я цю квартиру отримала незаконно, бо це житло її матері, і воно мало дістатися їй. Мова йде про трикімнатну квартиру моєї бабусі, яку я нещодавно отримала в спадщину. Бабуся залишила заповіт, в якому вказала тільки мене. Інших своїх внуків – моїх молодших брата і сестру вона навіть не згадала
– Значить так, квартиру ти цю продаєш, а гроші ділиш на три частини. Хоча
Син мене якось набрав. – Мамо, ти коли відпустку братимеш в цьому році? Я така здивована була, що й не знала, що йому відповісти. – Миколо, ну що ти таке кажеш? Яка відпустка? Я ж вже 5 місяців, як роботи не маю, я ж на пенсію вийшла вже давно, синочку мій. Андрій довго мовчав, потім виправдовувався і поклав телефон. Я сама сіла, подумала добре, вирішила таки набрати його і ще про заповіт розповісти, щоб потім не було ніяких образ
А я донечці своїй кажу, Наталю, подивися, здається, у мене з телефоном щось не
Син привів до нас свою дівчину знайомитись, бо зібрався одружуватися. Показала майбутня невістка не лише свій яскравий зовнішній вигляд, але і свій примхливий характер. Хоч вона мені і не сподобалася, та виду я не подала, стала припрошувати їх до столу, сама бігаю, накладаю страви, щоб все тепленьке було. І так, мимохідь, я попросила Аліну, щоб вона допомогла мені розкласти серветки і столові прибори. А вона як глянула на мене з-під своїх накладених вій, і каже, що це не дуже гарно гостей змушувати щось робити. Я від несподіванки ледь тарілку з голубцями не упустила на підлогу. Оце так відповідь, нічого не скажеш
– Я це їсти не буду, – сказала Аліна, моя майбутня невістка, і відсунула
Якось в неділю до нас прийшла сваха, мама моєї невістки. Було це з самого ранку, і вони думали, що я ще сплю. Говорили вони не дуже тихо, тому мені вдалося почути їхню розмову. – Яка ж ця італійська кава таки смачна! Донечко, дай мені додому кілька пачок, поки сваха спить, – каже невістці її мама. Мені це не сподобалося, але я слухала далі. – І чого вона сюди приперлася? Хіба сама не розуміє, що вона заважає вам, молодим. Хай би відразу йшла в свою стару хату, і не крутилася б тут у вас під носом, – висловлювала свої думки вголос сваха, попиваючи мою італійську каву, сидячи на моєму кріслі, і зрештою, в моїй хаті
– То такий жарт, чи ти щось переплутала, мамо? – питає мене з нотками
Чимало років тому Ольгу залишив чоловік, він сам подав на розлучення і пішов до іншої, яка вже чекала дитину. Хоча для Ольги це було великою несподіванкою, але вона, з сумом, підписала всі документи, нічого не просила в чоловіка залишити їй, лише хотіла, щоб він до сина приходив, мовляв, заради дитини усе. Олег добре облаштувався в новому домі, але й про колишню дружину не забував, бігав до неї щовихідних і ночувати міг залишитися. Сусіди і родичі усі були в подиві, але в Ольги на колишнього чоловіка вже свої плани були
Ольга весь час була дуже доброю господинею та зразковою дружиною, у всьому вона знала
Одного разу Катерина запросила до себе сина з невісткою на вечерю. Дмитро поїв і у справах побіг, а мати з дружиною вдвох залишилися. Ось тут якраз за чашкою чаю, невістка почала дивну розмову. – Я знаю, що ви нам гроші хочете дати на перший внесок, щоб ми з чоловіком взяли квартиру в кредит. Але ви й не думайте навіть такого, не підмовляйте свого сина, я не збираюся влазити в великі борги, коли у свекрухи є друга квартира. Ви можете матір свою до себе забрати, їй вже 72, і живіть собі щасливо дві пенсіонерки, от в її квартирі ми й будемо жити з вашим сином
Ось так вона і сказала прямо, заявила просто, уявляєш? Що роботу змінювати вона не
Приїхав свекор з санаторію з неймовірними емоціями – він і почувається значно краще, і виглядає краще, наче помолодів. Його обличчя сяє, видно, що він щасливий. І я впевнена, що це не через курорт, а через те, що він відчув чи не вперше в житті, що і про нього хтось потурбувався. І нам теж неабияк приємно. Знаєте, є такі люди, які готові заради інших на все, а їм самим нічого не треба. Але це неправда. Любові і турботи потребують усі люди без виключення
– Миколо, а що ми подаруємо твоєму батькові на день народження? – питаю. Я
Накупила гостинців, і в четвер зранку вирушила. Дорога зайняла трохи більше 30 годин, але вони мені пролетіли як одна мить, так я чекала на зустріч з рідними – з чоловіком і сином. Та натомість на мене на моєму подвір’ї чекала якась незнайома мені жінка. Одягнена вона була в мій улюблений махровий халат, який мені колись чоловік подарував на день народження. – Хто ви? І що ви робите на моєму подвір’ї в моєму халаті? – запитала я відразу, навіть не привіташись. – Я – Оля. І це мій халат, виявилося, що Іван і вам, і мені купив однакові, – незнайомка відверто сміялася з мене
– Що, завтра вже додому? – питає мене Олександра, моя подруга, з якою я

You cannot copy content of this page