Українці Сьогодні

У тебе, Софіє, напевно, гордості нема, – фиркнула тоді моя мама. Вона була найбільше проти того, щоб я ще раз сходилася з своїм чоловіком, особливо після того, як ми з ним розлучалися. Тато мовчав, але було видно, що він не підтримує моє рішення. А моя молодша сестра казала, що вона думала, що я мудріша. Та я всупереч усім обставинам і всупереч думки своїх родичів, таки ризикнула – ми з Андрієм знову зійшлися і я зовсім про це не шкодую

Двічі в одну річку не ввійдеш, – цю фразу я чула не раз, а

Життєві історії 0

Як добре, мамо, що ти приїжджаєш у грудні, я думаю, що до Нового року ми з Остапом і переїдемо, – радісно повідомила мені донька по телефону, коли я їй сказала, що збираюся у відпустку до Різдва приїхати. – Мамо, ми без тебе переїзд не влаштовували, хотіли отримати твій офіційний дозвіл, – каже мені донька. – Ольго, змушена тебе засмутити – дозволу не буде, – кажу. – Ти ж знаєш, що я цю квартиру для себе купила. – Навіщо тобі нова квартира? У тебе є стара, тобі більше пасує в ній залишитися, а ми з чоловіком переїхали б у новобудову

– Як добре, мамо, що ти приїжджаєш у грудні, я думаю, що до Нового

Життєві історії 0

Про те, що мій син розлучається, я дізналася від невістки, вона мені повідомила сама, що він вже заяву написав у РАЦСі. Для мене це була велика несподіванка і розчарування, адже причиною всіх цих подій стала жінка, якась незнайома мені пані, яка зруйнувала синову сім’ю. Мені так хотілося пошкодувати невістку, сказати, що я її, як рідну доньку люблю і не можу пробачити сина, але й відмовитися від нього не можу, адже це дитина моя. Але Аліна була настроєна рішуче

Моя життєва історія та, на жаль, для мене сумна, починається звичайно, як у багатьох

Життєві історії 0

Наталю, мама з любов’ю цей посуд тобі подарувала, тому прошу тебе, в знак поваги до неї, засервіруй святковий стіл тими тарілками, що передала мама, – лагідно попросив Андрій, звертаючись до своєї дружини. – Андрію, що ти таке кажеш? Ти бачив ці черепки? повний несмак! Вибач, але мені буде соромно перед іншими гостями. Наталка готувалася до свого 30-річчя, вона і свекруху в гості не хотіла запрошувати, не те, щоб сервірувати стіл її старим посудом

– Наталю, мама з любов’ю цей посуд тобі подарувала, тому прошу тебе, в знак

Життєві історії 0

Мій брат, коли одружився, то невістку привів до мами в квартиру. Я тоді окремо жила, в чоловіка, тому зрідка бувала у них. Якось мама мене на Різдво запросила до себе. Ми з чоловіком поїхали, сіли за святковий стіл, мама все крутиться, бігає сама, страви носить, прибирає, а невістка сидить і не поворухнеться. Я все чекала, коли вона встане і допоможе їй, але вона й не думала це робити, ще й дорікнула мамі, що та картоплю вже холодну на стіл поставила. Ну тут я вже не могла змовчати

Ще коли мій брат лише одружився, він відразу привів свою дружину жити до нас

Життєві історії 0

Ніночко, а у мене є для тебе сюрприз, – каже загадково мені мій чоловік. – Який? – радісно питаю, бо знаю, що Ігор завжди щось цікаве придумує, особливо на свята. – Ялинка у нас таки буде. Все, як ти хотіла. Мама сьогодні привезе, – каже і якось дивно ховає очі. – Мама? Чия мама? – здивовано перепитала я. – Моя мама. Приїде до нас і ялинку привезе. До речі, ти не проти, якщо мама певний час поживе у нас? – питає мене так, наче між іншим. – Проти, звичайно, – миттєво зреагувала я

– Ніночко, а у мене є для тебе сюрприз, – каже загадково мені мій

Життєві історії 0

Світлано, готуйся, в цьому році ми усі дружною компанією до тебе приїдемо, – радісним голосом повідомляє мені сестра мого чоловіка. Я від несподіванки навіть не знала, що й сказати, бо ще в минулому році я собі дала обіцянку, що більше ніяких зборищ у своєму домі я робити не буду. Справа в тому, що відколи ми з чоловіком переїхали у свій заміський будинок, відтоді у нас немає спокою. Усі родичі, і з моєї сторони, і із сторони чоловіка також, чомусь вирішили, що у нас вдома – найкраще місце для проведення новорічно-різдвяного періоду

– Світлано, готуйся, в цьому році ми усі дружною компанією до тебе приїдемо, –

Життєві історії 0

З Вірою ми дружили багато років, вона була моєю найкращою подругою, я добре знала її. Коли ми вийшли заміж обоє, то теж гарно спілкувалися. Але Віра мені нічого не розповідала про своє сімейне життя, на відміну від мене – я з нею ділилася усім про наше життя з чоловіком. Про що зараз неймовірно шкодую

Я довго вагалася, чи варто писати цю історію. Можливо, мені краще просто залишити її

Життєві історії 0

Сашо, ще огорожу треба доробити, і тоді я вже точно додому, – пообіцяла я своєму чоловікові, але він сприйняв це без особливого ентузіазму, що мене трохи насторожило, але я і подумати не могла, що мене вдома чекає. Я думала, що коли повернуся, усе зміниться: він скаже, що любить, що чекав мене. Але замість цього – чоловік поставив мене перед фактом, що доробить вдома все, як я хотіла, а потім піде від мене. Що робити – я просто не уявляла. Будинок є, все в будинку є, я з грошима додому приїхала – але все це раптом стало не важливим і не значущим. Чоловік вирішив йти від мене, бо за той час, поки мене не було, у нього з’явилася інша жінка

– Сашо, ще огорожу треба доробити, і тоді я вже точно додому, – пообіцяла

Життєві історії 0

Я стояла на порозі будинку, тримаючи в руках валізи, і не могла повірити, що все це відбувається зі мною. Я дивилася на жінку, яка похапцем збирається з моєї хати, на чоловіка, який не переставав повторювати, що я все неправильно зрозуміла, а в голові гули слова моєї італійської подруги: “Жанно, додому без попередження ніхто не їде.” Але я поїхала, хотіла сюрприз зробити, а в підсумку сюрприз зробили мені

Я стояла на порозі будинку, тримаючи в руках валізи, і не могла повірити, що