Українці Сьогодні

В неділю у моєї родички, Ліди, був ювілей. Я спочатку не хотіла йти, і на те були серйозні причини, але потім передумала і пішла ненадовго. Скажу вам чесно, таких емоцій я давно не переживала, чоловік каже, що я навіть позаздрила іменинниці. Але я так не вважаю. Просто мені здалося, що Ліда влаштувала для мене показуху

В неділю у моєї родички, Ліди, був ювілей. Я спочатку не хотіла йти, і

Життєві історії 0

Ти, синку, сам дивися, але мені здається – не пара вона тобі, тому думай добре, – сказала моя тоді ще майбутня свекруха моєму чоловікові. Віктор привіз мене перший раз в село до своїх батьків. На той час він вже зробив мені пропозицію, і я погодилася. Я сама була з міста, а Віктор з села, тож з його батьками я не була знайома. – Ти, синку, сам дивися, але мені здається – не пара вона тобі, тому думай добре, – сказала моя тоді ще майбутня свекруха моєму чоловікові. Відтоді до них я майже не їздила, та одного разу таки довелося поїхати – у свекра був ювілей

Віктор привіз мене перший раз в село до своїх батьків. На той час він

Життєві історії 0

Цього року свято Миколая я провела з батьками та старшою сестрою Наталею. Наш тато – Микола, тому у цей день ми завжди збираємося разом. Починалося все чудово, але потім батьки заявили мені, що я маю віддати сестрі свою квартиру, бо їй потрібніше. – Олено, – сказав тато, – ми подумали, що, можливо, було б справедливо, щоб ти віддала свою квартиру сестрі. Вона потребує свого житла, а ти одна, тобі ж не треба багато

Цього року свято Миколая я провела з батьками та старшою сестрою Наталею. Наш тато

Життєві історії 0

Коли син знайшов іншу і залишив дружину з малими дітьми, до Ганни прийшла невістка зі сльозами на очах. Стала просити в неї допомоги, казала, що не знає, що робити, бо просто не справляється сама. Ганна впустила її в свою хату, хоча син був проти, але це далося їй дуже важко, бо Петро її єдина дитина

Ганна все своє життя прожила в маленькому селі, де кожен знав кожного. Вона була

Життєві історії 0

Цього року я мріяла приїхати додому на Різдво з Іспанії, сама я родом з маленького села, на заході України, тут вже за кордоном 5 років живу, приїхала на заробітки. Вже дітям розповіла, гостинців багато накупила, а потім сіла і задумалася, не знаю що робити, хвилювання не полишають мене. Не знаю, як родина сприйме мого нового чоловіка Александро, він мало розуміє українську мову, говорить лише іспанською. Можливо, краще самій буде приїхати, чи з ним таки

Мене звати Олена, і я з маленького села, яке знаходиться на заході України. П’ять

Життєві історії 0

До своєї свахи в гості я збиралася кілька років, бо бачила я її всього один раз, перед весіллям наших дітей. Але цього разу я приїхала у відпустку трохи швидше, зібралася і поїхала в село до Марії. Те, що я там побачила, мене неабияк вразило. Я тихенько залишила свасі на столі 500 євро, бо не могла вчинити по-іншому

До своєї свахи в гості я збиралася кілька років, бо бачила я її всього

Життєві історії 0

Була 8-ма година ранку, коли водій підвіз мене під саму хвіртку. Стали ми заносити сумки на подвір’я, раптом бачу – ще одна машина під’їжджає, і зупиняється позаду буса. Я дуже здивувалася, адже нікого не чекала. Дочка з зятем попередили, що вони на роботі і не зможуть мене зустріти, то ж я не уявляла навіть, хто б це міг бути. Та довго перебувати в здогадках мені не довелося, бо раптом на моєму подвір’ї з’явився Олег, мій колишній чоловік, якого я не бачила 17 років

Автобус привіз мене і таких же заробітчанок як я до Львова, а там вже

Життєві історії 0

Відколи син одружився, я щомісяця допомагала йому грошима. Я працювала на двох роботах, і фінансово підтримувала сім’ю сина. Дочці я теж намагалася щось дати, але від грошей Ольга категорично відмовлялася, максимум, що вона могла взяти – це одяг чи іграшки, які я купувала онукам. Тому коли дійшла справа до спадщини, то я все своє майно переписала на дочку, а син образився

Так вийшло, що я все своє майно переписала на дочку, а сину нічого не

Життєві історії 0

В суботу ми вирішили подовше поспати, як раптом дзвінок у двері. Відчиняємо – стоїть на порозі жінка і молода дівчина. – Я – дружина Павла Олексійовича, – поспішила відрекомендуватись незнайомка. – А це – моя дочка Тетяна. Вона заміж виходить, от ми і прийшли дивитися на квартиру. – А то нічого, що ми в ній живемо? – питаю. – Пожили – і досить, пора і честь знати. Тепер тут буде жити моя донечка. Ви і так 8 років жили безкоштовно, я казала Павлу, що квартиранти би нам тисячі платили, – ніяк не могла вгамуватися жіночка, яка назвала себе дружиною свекра

– Я так і знала, – кажу я своєму чоловікові. – От навіщо ми

Життєві історії 0

Ми з чоловіком вирішили, що нашим дітям нічого не дістанеться. І хоч ми далеко не бідні люди, але ні син, ні дочка нічого від нас не отримають, це вже вирішено. Дітей ми відправили з дому, попередили, що більше вони від нас нічого не отримають, тому нехай вчаться розраховувати самі на себе. Діти на нас неабияк образилися за це. Поскаржилися на нас родичам. Тепер всі родичі вважають, що це багатство нам так затуманило очі. І що гроші для нас стали важливішими за дітей

Ми з чоловіком вирішили, що нашим дітям нічого не дістанеться. І хоч ми далеко