Українці Сьогодні

Коли дочка з зятем поїхали до друзів, Леся нагодувала онуків і знову вмостилася біля телевізора. Раптом на її екрані висвітився дзвінок. Це була сусідка Галя, яка разом з Лесею працює в Італії, і разом приїхала з нею одним автобусом теж на Різдво додому. Галина почала вітати іменинницю, а коли почула, що та сидить вдома сама, веліла тут же накривати стіл, бо якось не гоже в такий день просто телевізор дивитися. Леся заметушилася, і вже через кілька хвилин стіл був щедро накритий. Галина стала неоднозначно посміхатися, і витягла з сумки подарунок. – Ось, Лесю, це тобі! – простягла вона іменинниці італійський панетон

– Ти не ображайся, мамо, але ми поїдемо до друзів на Різдво, ми їм

Життєві історії 0

Цього року кума вперше мене не запросила на Різдво до себе. Я була дуже здивована, адже вона щороку кликала мене, бо я хрещена мати її єдиної доньки. За два дні мало бути Різдво, Олена все не дзвонила, я вже стала хвилюватися за неї, думала, проблеми, можливо, якійсь, сама вирішила її набрати. Але відповідь куми засмутила мене

Це був важкий рік для мене, дуже важкий. Я звикла, що Різдво завжди приносило

Життєві історії 0

Для чого було починати цю розмову на свята? Весь настрій зіпсувала, – картає мене мій чоловік. Ми були у його мами на Різдво, і те, що я там побачила, мене неабияк здивувало, я знала, що у свекрухи був ремонт, але вона завжди говорила, що це косметичний ремонт, а насправді вона зробила капітальний – поміняла все, від меблів до стін. Все було б нічого, якби свекруха зробила це за свої гроші, але ж ні, вся ця краса в її домі була зроблена за наш рахунок

– Для чого було починати цю розмову на свята? Весь настрій зіпсувала, – картає

Життєві історії 0

Моя свекруха, хоч і на пенсії, але вона людина ще та: купує собі лише дорогий сир, ковбаску, може дозволити собі, навіть, продукти замовити в магазині, щоб нікуди не йти. Я не розумію такого, бо сама економлю на всьому і за всіма акціями стежу в супермаркетах, щоб десь хліб чи молоко купити на пару гривень дешевше. Все б нічого, я не заздрю їй, але вона щомісяця просить в мого чоловіка гроші – 5 тисяч гривень, мовляв, він її єдина дитина і мусить допомагати їй. Мені це дуже не подобається. – Це нормально, що син допомагає матері-пенсіонерці, немає чого злитися тобі, – якось колежанка мені на роботі сказала. Але дуже добре говорити таке, якщо це не твій чоловік і, якщо це не стосується твоєї сім’ї

Ми з чоловіком разом уже кілька років, і в принципі наше життя виглядає як

Життєві історії 0

Коли свекра не стало, я спочатку мовчала, бо бачу, що чоловік дуже сумний ходить, адже батько багато значив для нього, хоча у нього була своя сім’я давно, адже він залишив мою свекруху ще тоді, коли Микола був зовсім маленьким. Місяць помовчала, а потім кажу: – Миколо, давай і ти теж вступай у спадок, адже батько рідний твій був не бідною людиною. А чоловік як поглянув на мене недобре, я аж здивувалася

Багато років тому батько залишив Миколу з мамою одних, ще коли син, на той

Життєві історії 0

Приїхала я додому у відпустку, і дочка захотіла, щоб ми свята у неї справляли, в місті. Мені ця ідея не дуже сподобалася, адже квартира двокімнатна, місця мало. Та я зробила так, як просила Світлана – приїхала до них. Виявилося, що дочка запросила ще кілька друзів в гості, і тому хотіла у себе святкувати. Я не мала нічого проти, поки я не побачила, з яким розмахом збирається святкувати моя донька. Я була відверто здивована тим, коли дивилися, як тарілки з їжею шарами одна на одну накладаються на стіл. От навіщо стільки їжі готувати? Я вже відвикла від цих об’їдань, у нас в Італії свята дуже скромно святкують, я перший раз як з ними Різдво святкувала, то голодна з-за столу встала

– І чого, донечко, мені до вас їхати в місто? Краще ви приїжджайте на

Життєві історії 0

Одного разу я зустріла біля під’їзду свого сусіда, він був сумний. Я не люблю лізти в чуже життя, але на цей раз вирішила поцікавитися, що ж сталося в нього, адже ніколи не бачила Олександра таким. Коли мені сусід все розповів про свою дружину, то я не могла до кінця повірити, що моя сусідка здатна на такий вчинок

Ми з Вірою були сусідками багато років. Вона була доброю жінкою, завжди усміхнена, привітна,

Життєві історії 0

Мені було дивно почути від родини, що свекруха мене не збирається запрошувати на Різдво. Я спочатку не звертала уваги на це, адже у неї один син і я, єдина її невістка, завжди була бажаною у неї вдома, а особливо на великі свята, тому я не брала цих пліток до уваги. Але Різдво наближалося, а свекруха мені все не телефонувала, що вже стало засмучувати мене зовсім

На вихідних у мами чоловіка Дарини, її свекрухи, був день народження. Вона вирішила відсвяткувати

Життєві історії 0

Ввечері Стефанія погасила світло, щоб колядники не прийшли. Не те, що вона не хотіла їх бачити, а просто не мала чим їм за коляду віддячити. Вже збиралася старенька спати, як почула таки спів під вікном. Глянула у вікно – а це поштарка Галина з двома своїми племінниками прийшла колядувати. – Дякую, Вам, діти, за коляду, але я не маю чим вам віддячити. Хіба помолюся за вас, – щиро зізналася старенька. – Так нам подяки і не треба, ми прийшли, щоб повечеряти з вами, я все принесла, ви не хвилюйтесь, – стала щебетати Галина, і не чекаючи запрошення, зайшла до хати

Ранок у Стефанії виявився непростим. Багато снігу і не намело, але порозчищати на дворі

Життєві історії 0

Незгоди почалися з того моменту, коли я вирішила всі зароблені гроші доньці на весілля подарувати. Яка різниця, як би я їх витратила? Я ж планувала за ці гроші купити їй квартиру в Україні, а так – віддам їх їй на придбання житла тут, в Італії. Першою на сполох забила зовиця, вона спочатку мене намагалася відговорити від цього вчинку, а коли зрозуміла, що я вже прийняла рішення, вона стала дзвонити моєму чоловікові і свекрусі, щоб ті мене спам’ятали

– А я казала тобі, Олено, їдь зі мною. І що ти тут висиділа?