У коридорі стояло густе досвітнє повітря, настояне на запаху старого дерева, вистиглого чаю та
— Чоловіче, ти при тямі чи перед ріднею вирішив за мій кошт паном посидіти?
— Ти чому чоловіка доглядати перестала, Соломіє? Що це за страви такі — сама
— Ну подивився чоловік у чужий бік, то що тепер, хату палити? Розумна жінка
— Збирай свої манатки та забирайся звідси негайно! Ти мене почула? Ця оселя потрібна
— Ну що, дорогі гості, дорогі мої діти. Я, на правах найстаршої серед присутніх,
— Якщо ти вважаєш, що твоя мама має право на всі наші спільні гроші,
— Михайле! Ти взагалі при своєму розумі, чоловіче, нащо тобі ця жінка з трьома
— Свахо, переписуйте квартиру на наших дітей, або весілля не буде! — заявила майбутня
— Ти обрала кар’єру замість власної хворої матері, то тепер пожинатимеш гіркі плоди самотності!