fbpx
Життєві історії
П’ять років тому свекруха попросила в борг грошей на благоустрій дачі, обіцяла віддати все через рік, максимум через півтора. Про борг свекруха в перші кілька років згадувала сама – мовляв, ой, діти, ну вам же нема куди поспішати. А тепер вже просто мовчить. Судячи з усього, віддавати там нема з чого. Чоловік каже – забути про ці гроші, а я хочу їх повернути

П’ять років тому свекруха попросила в борг грошей на благоустрій дачі, обіцяла віддати все через рік, максимум через півтора. Про борг свекруха в перші кілька років згадувала сама – мовляв, ой, діти, ну вам же нема куди поспішати. А тепер вже просто мовчить. Судячи з усього, віддавати там нема з чого. Чоловік каже – забути про ці гроші, а я хочу їх повернути

– П’ять років тому ми свекрусі зі свекром позичили велику суму грошей, – розповідає тридцятидворічна Оксана. – Ну як, велику … для нас тоді. За матеріалами

Там були мої декретні, якісь дитячі, плюс ще невеликі накопичення. І гроші просто лежали. А їм потрібно було щось терміново добудовувати на дачі …

… Дачу свою свекруха Оксани, Любов Максимівна, дуже любить, незважаючи на те, що там любити нічого: будинок без зручностей і город, ягідні кущі, грядки із зеленню і редискою, квіти, маленька теплиця. Свекри постійно проводять час на своїй ділянці, незважаючи на те, що старий дачний будинок практично безперервно вимагає вкладень і ремонту.

Дай їм волю, вони б і взимку туди приїжджали і жили.

Вони вже про це згадували. Правда, для того, щоб жити на дачі зимою, треба в будинок вкласти ого-го скільки грошей.

– Навіщо це треба, я не розумію, – зітхає Оксана. – Краще б на море відпочили. Ми на цю дачу не їздимо, толку від неї ніякого. Але батьки про те, щоб від цієї мороки позбутися, і чути не хочуть. Вирощують там ягоду, зелень і кабачки «для онуків», вкладають гроші в добрива, будматеріали. Дешевше і простіше зараз овочі та зелень купити в місті, але їх в цьому не переконати …

… П’ять років тому свекруха попросила в борг грошей на благоустрій дачі, обіцяла віддати все через рік, максимум через півтора.

– Не дати було незручно, вони знали, що гроші є, просто лежать, – зітхає Оксана. – До того ж відносини зі свекрухою у мене завжди були чудові. І грошей було не шкода, тим більше в борг, під гарячі запевнення, що віддадуть як тільки, так зразу. Ми навпаки говорили – добре, не поспішайте, мовляв, нам поки не горить. Віддасте, як зможете …

Загалом, гроші батькам вони з чоловіком передали, а через кілька тижнів після цього Оксана нарoдила близнюків і з головою поринула в материнство.

Треба сказати, свекруха підставила плече. Ростити близнюків – справа непроста, і зайві руки потрібні завжди, особливо на самому початку.

– Вона мені, звичайно, дуже допомогла на перших порах, – розповідає Оксана. – Не знаю, як би і впоралася без неї. Ну ще б пак, тут з однією дитиною багато хто не знає, що робити, а у нас їх двоє. Моя мама особливо допомогти не могла, тоді ще працювала, а Любов Максимівна приїжджала кожен день, навіть улюблену дачу закинула.

На дачі першу пару років після народження онуків свекор працював один, свекруха допомагала Оксані «поставити дітей на ноги» …

Про гроші свекруха в перші кілька років згадувала сама – мовляв, ой, діти, ну вам же нікуди поспішати, так? Зараз зовсім ніяк. Але ми пам’ятаємо, обов’язково віддамо!

А тепер вже просто мовчить. Судячи з усього, віддавати там нема з чого. Свекор останній рік не працює, хворіє. Свекруха давно вже пенсіонерка.

А Оксана і її чоловік задумалися про розширення житлоплощі. І гроші їм зараз потрібні. Вісімдесят тисяч, звичайно, далеко не вирішальна сума, але і не крапля в морі.

Оксана намагалася вже натякнути свекрусі про старі борги, але побачила, що її старанно «не розуміють». Треба, напевно, говорити безпосередньо …

Чоловік говорити безпосередньо з батьками відмовляється.

– Давай, – каже, – Просто забудемо про ці гроші. Вважай, що мати їх тобі відпрацювала. Допомогою з дітьми і консервами з грядок …

Подруга Оксани, яка в курсі ситуації, теж говорить, що вимагати з батьків якісь старі борги – неправильно. Чоловік має рацію, потрібно просто забути.

А ось мама, навпаки, вважає, що треба не тільки нагадати, а й вимагати.

– Вони брали в борг, кілька разів про це говорили самі, обіцяли віддати. Нехай стримують обіцянку …

Оксана вже й сама не знає, що краще – нагадати? Вимагати? Чи може справді мають рацію ті, хто каже, що вимагати борги з батьків не можна?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook