Я розлучена і дуже шкодую про це. Тільки зараз, через п’ять років після розлучення, я розумію, як я неправильно вчинила, коли пішла на поводу у своїх емоцій. Якби я могла повернути час назад, то я все зробила б зовсім по-іншому.
Я вийшла заміж в 21 рік за чудового хлопця. Що цікаво, що ніхто не вірив, що ми довго проживемо в шлюбі. Причиною тому був мій характер, я часто була нестримною і ревнивою, натомість мій чоловік – спокійний і розважливий. Спочатку у нас було все нормально. Так, часом бували сцени з мого боку. Поки я виговорювалася, він мовчав, далі я заспокоювалася, а потім ми спокійно починали розмови про те, що мене не влаштовувало.
І так було досить часто. Я спочатку спустила пар, і тільки потім могла бути спокійна розмова. Чоловік завжди мене терпів, ніколи не засуджував за такий мій норов.
У шлюбі у нас народилося четверо дітей. Рік за роком, так ми і жили. Часом ревнощів мої були зовсім абсурдні і я намагалася постійно боротися сама з собою.
І ось п’ять років тому стався такий випадок. Був ювілей весілля наших друзів. Ми пішли туди з чоловіком. Свято добігало кінця, чоловік запросив потанцювати якусь дівчину. А потім вони просто кудись зникли разом з чоловіком.
Я приревнувала і на наступний день подала на розлучення. Мені було настільки образливо і боляче. Хоча чоловік стверджував, що нічого не було, вони просто розмовляли, і втратили відлік часу. Але я тоді не могла мислити тверезо, я навіть не дала можливості йому щось мені пояснити.
В підсумку ми розлучилися. На цьому все не закінчилося. Я почала налаштовувати дітей проти батька. Розповідала їм, що він не платить їм грошей на їх утримання, що взагалі їх ненавидить і йому вони не потрібні. Але це все була неправда – він платив гроші, постійно запитував про дітей, турбувався про них. У підсумку вони самі перестали хотіти бачити батька і з ним зустрічатися.
І ось минуло п’ять років, я досі одна, чоловік теж. Ми пробували себе в інших стосунках, але нічого не зрослося ні з ким. Злість моя зникла, я зрозуміла, що була неправа. Почали спілкуватися з ним в інтернеті. Зрозуміли, що хочемо бути знову разом, любимо один одного. Але як все повернути? Діти батька терпіти не можуть, родичі теж, мама моя так взагалі на поріг його не пустить (я їй теж всякого набрехала про нього). І ось я не знаю, що мені робити. Навіщо я тільки так вчинила. Сама все зруйнувала.
Фото ілюстративне – psymod.
