Три місяці тому мій зять втратив роботу, зрозуміло, що тепер всі витрати родини має покривати моя донька. І що мені не подобається в цій ситуації так це те, що Вадим не поспішає шукати нову роботу. Написав резюме, відправив електронною поштою в кілька інстанцій і сидить чекає, поки його запросять.

Основне заняття мого зятька — міцний здоровий сон до обіду, а Тетяна терпить, працює, потім ще донькою займається, домом. Навіть до мене тепер їй приїхати ніколи: у будні дні вона рано їде на роботу, пізно повертається, а у вихідні треба переробити купу домашніх справ.

Зять не перепрацьовується – відводить доньку до садка, забирає її. І годує, щоправда, годує тим, що Таня приготувала, сам до плити не встає. Я все розумію, що подружжя має підтримувати один одного, але це вже занадто.

Зять мені ніколи не подобався. Навіть у ті часи, коли Вадим працював та заробляв. До Тетяни ставиться якось дивно, до новонародженої доньки зайвий раз не підійде, по дому дружині не допомагає.

А тепер я просто слів не знаходжу, говорю, Тетяно, ти зовсім блаженна чи що? Кілька місяців тому, коли зятю не вдалося знайти роботу і його домашній період затягнувся, Таня звільнилася зі своєї непильної, але не особливо прибуткової посади, знайшла іншу роботу, де платили більше.

Півтори години туди, півтори години назад, вставати о 5-й ранку, приїжджати о десятій годині вечора – заради того, щоб чоловік на дивані лежав? Доньку він у садок відводить, велика робота! І спати потім знову лягає!

У зятя є машина, в крайньому випадку вже міг би просто доньку возити на роботу, щоб вона вночі не добиралася громадським транспортом.

– Я батькові допомагаю на дачі, овочі сім’ю постачаю, дочку в садок збираю. Зрештою, що вранці може статися?

– Овочі возиш? – питаю. – Це ж твої батьки їх виростили? Живете у твоїй квартирі? Тож дочка з онукою хоч зараз може повернутися до мене! І машина, до речі, моя, якщо ти забув!

Справа в тому, що 5 років тому не стало мого чоловіка, його машину, куплену всього рік тому, я віддала зятю. Але за документами автомобіль досі на мені.

– Подивимось, – кажу дочці, – як він батькові поїде допомогти, як овочі привезе коли я машину у нього заберу назад! Та й навіщо вона йому, якщо від роботу досі не знайшов. Ти порахуй, скільки ви вже втратили. Навіть якщо брати по мінімуму – 10 тисяч гривень в місяць, то за три місяці він міг заробити 30 тисяч, а не заробив нічого!

А може і справді машину продати, гроші на рахунок поставити, і дочці прибавка до зарплати буде. Але боюся, що зять справді може нагадати, що привів дружину в свою квартиру. Ще розлучаться через мене, не дай Бог. От що мені робити, як пояснити зятю, що йому терміново треба шукати роботу?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.