fbpx
Життєві історії
П’ять років тому ми стали сусідами з мамою чоловіка, бо купили квартиру, неподалік від неї. Спочатку я не звернула уваги на те, що свекруха практично цілими днями перебуває у нас вдома, адже після появи синочка мені дійсно потрібна була допомога. Але час минав, син підріс, пішов в дитячий садок, я вийшла на роботу, а свекруха продовжує приходити до нас щодня, при чому, без попередження

Моя свекруха, як людина, непогана – і добра, і чуйна, але постійно «допомагає», коли її про це не просять. Коли ми тільки одружилися, то жили на орендованій квартирі. Ми витрачали практично всі гроші на оплату оренди та комунальні послуги. Ми були в розпачі і розуміли, що з такими темпами на власне житло нам не назбирати. Тому чоловік поїхав на заробітки. Ми планували, що коли він облаштуватися на новому місці, то я до нього приєднаюся. Разом на нову квартиру заробимо швидше.

Але наші плани порушилися – я, як виявилося, на той момент вже чекала дитину, тому на заробітки чоловік поїхав один. І до моменту появи дитини на світ все, на що ми накопичили – це маленька квартирка недалеко від будинку свекрухи. П’ять років тому ми стали сусідами з мамою чоловіка. Спочатку я не звернула уваги на те, що свекруха практично цілими днями перебуває у нас в квартирі, адже після появи синочка мені дійсно потрібна була допомога.

Але час минав, син підріс, пішов в дитячий садок, я вийшла на роботу, а свекруха продовжувала перебувати в нашій квартирі більшу частину дня. Я намагалася їй пояснити, що у нас з чоловіком окрема сім’я, у кожного свій дім і їй не варто бувати у нас так часто. Але все ускладнює той факт, що і я, і чоловік працюємо допізна і не встигаємо забирати нашого сина з садочка, тому це робить свекруха. І ось тільки з цієї причини я досі не забрала у неї ключ від нашої квартири. Забирати онука до себе вона не хоче, тому що у неї вдома чистота і ідеальний порядок, а також купа речей, які наше чадо може розбити. І ось вона приходить до нас додому кожен день.

Найбільше мене дратує, коли свекруха в вихідний день заявляється до нас додому, відкриваючи двері своїм ключем! Ніколи не подзвонить і не попередить про свій прихід, просто приходить, як до себе додому. Я не відчуваю, що ми живемо окремо від свекрухи. Але хіба для цього ми купували квартиру? Щоб практично жити під одним дахом? Я втомилася пояснювати чоловікові, що мене не влаштовує.

Уявіть: ранок, ви ще спите і тут заходить його мама. І це при тому, що ви не знали про її прихід і були налаштовані поспати подовше. Або чоловік пішов з сином на прогулянку, щоб я могла побути одна і зайнятися важливим проектом. І тут заходить ця жінка і починає бродити по квартирі і намагатися завести бесіду ні про що чи просто робити мені різного роду зауваження.

Логічні доводи і пояснення не діють. Я більше так не можу. Коли я її бачу, у мене миттєво зникає настрій. Невже так важко зрозуміти, що молоді люди хочуть побути одні або, що коли вона йде в гості, то варто про це попереджати. І що з цим робити, чоловік не бачить в цьому проблеми, а я вже не витримую.

Фото ілюстративне – xpegapolis.

facebook