fbpx
Breaking News
Марину в Італію на заробітки покликала подруга. Життя в селі було бiдове і це був єдиний шанс заробити на кусок хліба, за який вхoпuлaся жінка. Сідаючи в бус, зі сльoзaми проваджала хвopу матір та сина. Чоловік, який пuячuв щодня, навіть не помітив відсутності дружини. Марина пересилала додому кожну копійку. Заробивши грошей на хату, сказала сеньйорі, що повертається в Україну, та реакція господині була жaхлuвою. І коли на кордоні давала докyмeнти не могла ані слова розгледіти. Приїхавши додому, сина вона вже не побачила
Одного грудневого вечора Василь, зірвавшись через якусь дрібницю, таки утiк від цілодобового дитячого лементу, тещиних докорів, жінчиного втомленого вигляду, розтріпаного волосся, вицвілого халата у затишок Раїсиної оселі, сусідки, яка його все життя любила. Він нічого не обіцяв, а Раїса ні про що не просила. Думав, десь перегодом Маринка прийде, проситиме повернутися. Доки чоловік раював у чужій хаті, з жалем думаючи, що привільне життя з дня на день закінчиться, дружина, не зачепивши його і словом, мовчки подала на рoзлучення
Сьогодні день зарплати, Тетяна знову додому тягне два великі пакети з продуктами. – Чому так довго? Дочка, не дочекавшись відповіді, пішла з дому голосно гpюкнувши дверима. Втoмлена жінка йде з малятком на руках на кухню. Гори бpудного посуду, порожні каструлі та сковорідки на плиті – все як і завжди. Тетяна зітхає, садить внучку за стіл, сама відправляється готувати. Скоро має повернутися гoлодний син
Одного разу вночі Оксана з чоловіком cпaли, жінка почула, що він встає. – Куди йдеш, Андрію! – В тyaлет, – відповів. Але пройшло дуже багато часу, вона хвuлюючuсь, пішла подивитись де її кoхaний. У будинку його не було і в тyaлеті теж. Побачила світло у літній кухні. Відкрила двері, а там чолoвік з її мaмoю. В очах пoплuвло. – Згuнь з очей моїх, – кpuчaла шoкoвaнa Оксана. З мамою вона побачилась ввечері наступного дня
– Мамо, де ви сьогодні знайдете таку невістку, щоб захотіла в селі працювати? Не розумію, навіщо вам з батьком стільки господарства. У двадцять першому столітті живемо. – Коли їж домашню ковбаску або курочку, не питаєш. – Так я і купити можу. Тільки загuнатися на ваших городах і з вашими тваринами не маю наміру. Незабаром, щоб не сваpитися з батьками, Борис поїхав в місто, додому з’являвся рідко, говорив, багато працює, щоб батьки не обpажалися. Коли через чотири роки повернувся – не впізнав Таньку
Без рубрики
П’ять об’єктивних ознак того, що водієві негайно потрібно зупинитися

Досвідчений мандрівник-автомобіліст Олег Радул написав текст-попередження для водіїв, які вирушають у далеку поїздку.

П’ять об’єктивних ознак того, що ось-ось заснеш:

1. Помічаєш момент кліпання

Це — найбільш очевидний та однозначний критерій. Спробуйте згадати момент, коли ви востаннє кліпнули очима? Ото ж! Річ у тому, що в звичайному стані людина зовсім не помічає момент, коли моргає. Це відбувається наскільки швидко, що просто не звертаєш уваги. Проте коли це стає явним, то мова вже йде не про звичайне кліпання, а про початок відключення — негайно на узбіччя!

2. Обман зору

Фігури на узбіччі здалеку здаються чимось одним, а при наближенні або виявляються чимось зовсім іншим, або зникають взагалі. Це примежова стадія: очі розплющені, але мозок вже не встигає обробити всю інформацію, що надходить, — він вже спить! Ще кілька хвилин, і свідомість зовсім відключиться.

3. Зір не встигає фокусуватися

Я намагаюся перевести погляд з дороги на прилади, і одразу ж повернути його назад на дорогу. Який там був кілометраж? Ще раз: на мить на прилади, і знову на дорогу.

В нормальному стані, зір встигає перелаштуватися, і все прекрасно видно. Але якщо засинаєш, то погляд стає скляним, очі не встигають адаптуватися до умов, стає неможливим оглянути прилади одним швидким поглядом, і тут же рахувати потрібні дані.

4. Лінь напружувати мозок

Спробуйте помножити на 18 на 3. В нормальному стані це не проблема. А ось людині, що засинає, це не те що б складно … їй це зовсім не потрібно. Лінь навіть починати. З тієї ж причини лінь розмовляти. Адже для цього треба напружуватися, тримати в розумі нитку розмови, добирати слова.

До речі, будь-яке словесне спілкування, непогано навантажує мозок, тому по-перше: хто базікає — той не засне; а по-друге: якщо в салоні зависла тиша, отже скоро всіх зрубає. В цей момент теж пора зупинятися, хоча здається, що можна ще їхати.

Читайте також: ЧОГО КАТЕГОРИЧНО НЕ МОЖНА ГОВОРИТИ ДИТИНІ, КОЛИ ВОНА ПЛАЧЕ

До речі, найбільше бадьорить не просто порожня балаканина, а бесіди на якісь хвилюючі теми, чи то cекc, політика або якийсь холівар. Тож запасаємося на доріжку наболілими темами.

5. Дрібні порушення

Два-три рази поспіль забув перемкнутися на ближнє? Пора спати. Не можеш пригадати останній дорожній знак? А передостанній? Ніяк? Спати! Зупинився на миготливий жовтий? На зелений? Ну, ви зрозуміли… І бонусом експрес-тест для пасажира, як ненав’язливо перевірити водія на предмет сонливості.

Фішка в тому, що марно його питати: “Чуєш, ти в порядку?”. Відповідь завжди буде одна й та сама: “В порядку.”. Замість цього, треба поставити йому будь-які питання, які вимагають обмірковування, або уважності.

Наприклад: “А де ми зараз? Що за населений пункт проїхали?”, або “Скільки нам ще залишилося до …”, а краще навіть щось більш складне, на кшталт: “Як ти гадаєш, що краще подарувати <ім’я спільного друга> на день народження?”. І якщо відповіді здадуться занадто простими, або неадекватними — пора мінятися.

А якщо пацієнт швидше живий, то щоб стало краще, бажано почати з ним про щось сперечатися. Хоч про високі матерії, хоч тупо тролити його — все одно. Головне, що під час палких дебатів, заснути неможливо чисто фізично, перевірено.

Загалом, головне правило: мозок не вимикається одразу, він вимикається поступово. Як комп’ютер, що зависає, спершу працює на 100%, потім на 50%, потім на 25%, а потім бац — вже висить. Цілком реально відловити цей перехід зі 100% на 50%, якщо знати що шукати, і як перевіряти. А шукати треба будь-яку лінь і перевіряти себе на загальмованість свідомості.

Джерело.

Related Post