fbpx
Breaking News
Ірина на зpaди Сергія закривала oчі. Нiколи не думала, що минуле повернеться. На одній вечiрці зустріла свого колuшнього чолoвіка, алe батькам вирішила не зiзнaвaтися
Спочатку молодята жили непогано. Іван душі не чув у дружині. Коли ж наpoдuлася дівчинка, щасливішого батька не було. Вставав до Оксанки ночами, грався з нею, гyляв, бо дружина не дуже добре викoнувала матеpинські обoв’язки, дитина ніби їй заважала. Почалися свapки, уcе їй було не так. Чоловіка пpихиcтила рідна сестра, яка давно йoго кoхaла, але коли повернулася з лiкаpні, мало не знeпритoмніла від пoбaченого
– Дариночко, дoнечко, ти ж не xотіла мене вiдпускати! Хoч ти пpобач мамусю! Пpобач і пoїхали зі мнoю. – А ти, ти нас зpадила! Ти нaм ніxто. – Дiти, але ж я ж вам грoшей пpивезла. – Забиpайся, – не стеpпів Василь. – Жuли бeз тeбе і далі пpоживемо. Пoстоявши хвильку на поpозі, Аліна, не мaючи iншого виxоду, позaдкувала до двеpей
22 вepесня – Йоакима і Анни. Щo треба і чoго нe мoжна рoбити в цeй дeнь
Коли нe стaло Ліди, Борис Петрович з полегшенням зiтхнув, що більше не доведеться викликати лiкapів, провідувати хвopу дружину в лiкаpні, теpпiти вдома запах медuкaментів. Тeпер він більше часу може проводити з кoхaнкою. Та у сeлі все як на долоні і вcі про вcіх знають
Діаспора
Отака от любов по-італійськи! 19-річний закарпатець, поїхавши на заробітки, зустрів красиву італійку: “Зaбиpайся в свою Україну, поки ще тут не має у тебе великих пpоблем”

Ще молодим, 19-річним юнаком, Андрій поїхав з Закарпаття на заробітки в Італію. Він був красень на все село – високий, ставний. Тож вродливі та вибагливі італійки кидали на нього оком. Але він байдуже сприймав усі ті їх зацікавлені погляди. Хлопці з бригади жартували над ним, що міг би підхопити якусь мільйонершу і не мpрдyватися на будівництві, життя заграло б новими барвами.

Але якось кохання наздогнало і Андрія. Він по самі вуха закохався в одну італійку. Мову як слід не знав, але хіба це може стати завадою у любові? Андрію подобалося у цій жінці буквально все – її вибрики, розкішне волосся, її манера одягатися. А ще зводили з розуму її парфуми. Вони нагадували запах конвалії. Пише zakarpatpost.net

Дівчина знала, що йому дуже подобається цей запах і більше не змінювала парфумів. Тож вони супроводжували його упродовж усіх їхніх зустрічей. Ця пpиcтpасть була раптовою і такою щирою, що всі навколо симпатизувати закоханим. Дівчина поки не наважувалася привести його додому, адже її батько був дуже знаним банкіром, то ж його спочатку треба було підготувати до цієї зустрічі.

Андрій не міг провести її додому, бо боявся що дівчину вразить бідність його родини. А вирішив, що спочатку хай вже він заробить грошей, перебудує хату, зробить ремонт. А вже тоді запросить її в гості.

Читайте також: – Біжи тоді до церкви і постав три свічки, – радила мені сільська знахарка. Цю тaємницю я ношу з собою

Але раптом їхнє щастя урвалося. На будівництво прийшов незнайомий чоловік. Він поводив себе дуже статечно, був добротно одягнутий. Спитав, де можна знайти Андрія. І одразу здогадалися, про що йдеться. Коли він побачив хлопця, влаштував неабиякий скандал. Прораб італієць переклав йому побажання незнайомця. Той погpожував, що Андрій пальцем не сміє доторкнутися до його дочки. І нехай забирається в свою Україну, поки ще тут не має великих проблем. А проблеми у нього виникнуть величезні, обіцяв банкір.

Андрій розгубився. Адже не відчував себе винним, а тільки приниженим. Він не міг витримати цієї ганьби і вже наступного дня зібрався додому. Що й казати, вдома дуже здивувалися, чому він серед літа приїхав. Андрій не став нічого пояснювати. Але вже за кілька тижнів поїхав в Іспанію. Отак і почалося його життя у заробітках. То одна країна, то інша.

Але вирвати із серця пам’ять про дівчину Андрій так і не зміг. Бо йому було вже 27 років, а він так і не одружився. І навіть не завів роман з якоюсь дівчиною.

І тут у 27 літ йому випала нагода поїхати в Італію – по туристичній путівці. Він дуже вагався, чи варто туди їхати. Та все ж друзі вмовили його не пропускати таку пропозицію. Адже путівка була гаряча – майже задарма. Тож він погодився.

Всю подорож був якийсь знервований. Неуважно дивився навколо і, здається, зовсім не слухав про те, що говорив їм екскурсовод. А якогось дня вони їхали у метро. Раптом Андрій різко озирнувся. Він почув запах парфумів, який дуже нагадував запах конвалії. Це завдало йому біль від давнього спомину.

Але Андрій обернувся і побачив такі знайомі йому очі. Так, це була вона. Дівчина впала йому в обійми, стала гаряче його цілувати. Всі люди на ескалаторі заусміхалися до них.

Потім вони пішли у першу кав’ярню, яка трапилася їм на дорозі. Дівчина розповіла, що її батько збанкрутував. Його серце не витримало такого удaру і він пoмер. І ще вона всі ці роки шукала Андрія, але так і не могла його знайти. І ні, вона не вийшла заміж. Вона все ще сподівалася його зустріти. Свої слова кохані перекладали через онлайн-перекладачі, які є в інтернеті. Переклад виходив смішним, а деколи навіть зворушливим.

Андрій більше не боявся, що дівчина відкине його через бідність. А вона не боялася наразитися на гнів батька. Того ж року вони одружилися. І мама з радістю сприйняла українського зятя. Останній час їй було дуже самотньо та важко через смeрть чоловіка. А коли народився внук, вона не тямила себе з радості.

Отака от любов по-італійськи може трапитися з будь-ким і будь-де. І навряд чи варто боятися і зупинятися, якщо ви кохаєте по-справжньому.

Петро КЛЯП

Related Post