fbpx

Останнього разу, як я дзвонила сестрі в Італію, Олена мені сказала, що приїхати і доглядати за мамою вона не може, бо дітям гроші потрібні, вони ще молоді, їх потрібно на ноги ставити, це для неї важливіше. Сказала, щоб я знайшла мамі будинок для людей похилого віку, вона навіть погодилася сама оплачувати її перебування там. А я не можу так вчинити, мені шкода маму. Але я так вже втомилася доглядати за нею сама

Зараз я доглядаю маму, поки моя сестра в Італії заробляє гроші.

Так, в Олени є чоловік, троє дітей, їй потрібні гроші. Але хіба можна так, всю відповідальність за маму звалити на мене.

Коли чоловік сестри залишився без роботи і, єдине, що йому пропонували, роботу охоронцем в магазині за 6 тисяч гривень, Олена зрозуміла, що так більше не можна. Вони дітей не прогодують, потрібно щось міняти в житті.

Сестра поїхала в Італію. А її чоловік Микола залишився сам, з дітьми ледве встигає, хоча на роботу не ходить. Але воно й зрозуміло, він чоловік, а дітей троє. Самого дружина залишила на господарстві.

А потім занедужала мама, у неї проблеми. Довго була в стаціонарі, а потім фахівці сказали, щоб забрати її додому, але саму вже не залишати, мамі потрібен догляд.

Звичайно, що у мами більше нікого, крім мене з сестрою немає, тому поки Олена заробляла гроші за кордоном, я забрала маму з села, з її малої хатини, до себе в місто в однокімнатну квартиру.

Олена дуже дякувала за розуміння, казала, що приїде скоро і забере маму до себе.

Пів року мама жила у мене, тоді сестра приїхала вперше. Навезла всякого добра і одягу мамі. Олена сказала, що має ще поїхати, бо за домовленістю, ще має 2 місяці відробити, щоб з нею повністю розрахувалися.

Олена поїхала, а я залишилася з мамою.

Минуло ще пів року. Весь час я просила Олену приїхати, забрати трохи маму до себе. Мені 40 років, я досі не заміжня, та й часу на своє життя немає, з роботи відразу біжу додому маму годувати,  знаю, що мене весь день чекає, бо сама нічого зробити не може. Моє життя минає, а я теж хочу влаштувати своє особисте життя.

Останнього разу, як я дзвонила сестрі в Італію, Олена мені сказала, що приїхати і доглядати за мамою вона не може, бо дітям гроші потрібні, вони ще молоді, їх потрібно на ноги ставити, це для неї важливіше. Сказала, щоб я знайшла мамі будинок для людей похилого віку, вона навіть погодилася сама оплачувати її перебування там.

Але хіба можна так з мамою вчинити? Я не знаю, як мені бути далі? Що робити? Я вже втомилася за мамою доглядати, а що якщо це затягнеться на довгі роки? У мене не залишається часу для себе, а я теж хочу мати нормальне життя. І маму мені шкода. Порадьте, що зробити, щоб якось полегшити життя?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – 18000.

You cannot copy content of this page