Останнім часом я стала помічати, що мамі одній вже важко справлятися з усією роботою. Я довго думала, як цьому зарадити, а потім покликала свого чоловіка і його брата на розмову. Брат відмовився, сказав, що його дружина буде проти, щоб забрати маму до них. І з свого дому вона також не поїде. Тоді ми з чоловіком прийняли рішення переїжджати до мами в село, а свою квартиру здали квартирантам. Але як тільки друга невістка побачила, що ми тепер живемо із свекрухою, вона сказала, що за її кошт ми розкошувати не будемо

Мама мого чоловіка все життя прожила в селі, і завжди нам допомагала.

Таких людей, як вона, взагалі мало, принаймні, я таких не зустрічала.

У свекрухи двоє синів, яких вона ростила сама. Вона рано стала вдовою, а вдруге заміж вже не стала виходити, бо не хотіла, щоб у її дітей був інший батько.

Брат мого чоловіка одружився, і став жити в тому ж селі, недалеко від мами.

А ми з чоловіком вирішили, що хочемо жити в місті. Разом на заробітки за кордон поїхали на кілька років, квартиру купили. Невелику взяли, двокімнатну, бо на більшу грошей не вистачило.

У нас є син, зараз він вже дорослий, поїхав в Німеччину вчитися. А ми з чоловіком самі вдома залишилися.

Ми часто їздимо в село до його мами. Свекрусі вже під 70, і вона завжди радіє, коли ми гостюємо у неї.

Та останнім часом я стала помічати, що мамі одній вже важко справлятися з усією роботою.

Я довго думала, як цьому зарадити, а потім покликала свого чоловіка і його брата на розмову.

Кажу – треба щось вирішувати, адже маму одну на цю зиму точно залишати не можна.

Питаю спочатку брата чоловіка, чи готовий він забрати маму до себе, або переїхати з дружиною до неї.

У них діти вже також дорослі і самостійні, і не потребують їхнього якогось особливого догляду.

Брат відмовився, сказав, що його дружина буде проти, щоб забрати маму до них. І з свого дому вона також не поїде.

Тоді ми з чоловіком прийняли рішення переїжджати до мами в село, а свою квартиру здали квартирантам.

І що ви думаєте? Як тільки друга невістка побачила, що ми тепер живемо із свекрухою, вона сказала, що за її кошт ми розкошувати не будемо.

– Ви квартиру здали, гроші берете, значить, ділитися треба. Ви ж розумієте, що в будинку нам половина належить, то ж, платіть!

Будинок свекрухи досі їй належить, це факт. Вона ще заповіту не складала. Можливо, в свій час мама і прийме рішення поділити його між двома синами. Але поки-що вона цього ще не зробила.

То ж з якої радості я маю невістці щось виплачувати?

Ми до мами переїхали, щоб їй легше було, а не заради спадщини.

Розсудіть нас, допоможіть розібратися, ми справді щось винні брату чоловіка і його дружині?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.