Мама мого чоловіка все життя прожила в селі, і завжди нам допомагала.
Таких людей, як вона, взагалі мало, принаймні, я таких не зустрічала.
У свекрухи двоє синів, яких вона ростила сама. Вона рано стала вдовою, а вдруге заміж вже не стала виходити, бо не хотіла, щоб у її дітей був інший батько.
Брат мого чоловіка одружився, і став жити в тому ж селі, недалеко від мами.
А ми з чоловіком вирішили, що хочемо жити в місті. Разом на заробітки за кордон поїхали на кілька років, квартиру купили. Невелику взяли, двокімнатну, бо на більшу грошей не вистачило.
У нас є син, зараз він вже дорослий, поїхав в Німеччину вчитися. А ми з чоловіком самі вдома залишилися.
Ми часто їздимо в село до його мами. Свекрусі вже під 70, і вона завжди радіє, коли ми гостюємо у неї.
Та останнім часом я стала помічати, що мамі одній вже важко справлятися з усією роботою.
Я довго думала, як цьому зарадити, а потім покликала свого чоловіка і його брата на розмову.
Кажу – треба щось вирішувати, адже маму одну на цю зиму точно залишати не можна.
Питаю спочатку брата чоловіка, чи готовий він забрати маму до себе, або переїхати з дружиною до неї.
У них діти вже також дорослі і самостійні, і не потребують їхнього якогось особливого догляду.
Брат відмовився, сказав, що його дружина буде проти, щоб забрати маму до них. І з свого дому вона також не поїде.
Тоді ми з чоловіком прийняли рішення переїжджати до мами в село, а свою квартиру здали квартирантам.
І що ви думаєте? Як тільки друга невістка побачила, що ми тепер живемо із свекрухою, вона сказала, що за її кошт ми розкошувати не будемо.
– Ви квартиру здали, гроші берете, значить, ділитися треба. Ви ж розумієте, що в будинку нам половина належить, то ж, платіть!
Будинок свекрухи досі їй належить, це факт. Вона ще заповіту не складала. Можливо, в свій час мама і прийме рішення поділити його між двома синами. Але поки-що вона цього ще не зробила.
То ж з якої радості я маю невістці щось виплачувати?
Ми до мами переїхали, щоб їй легше було, а не заради спадщини.
Розсудіть нас, допоможіть розібратися, ми справді щось винні брату чоловіка і його дружині?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Проживши з чоловіком майже 20 років, я і не підозрювала, що у нього є дочка. Все з’ясувалося лише після того, як його не стало. Василь попросив мене лише про одне – не скривдити його дитину, перед якою він і так дуже завинив
- В Канаді ми були з сином пів року, я туди така радісна їхала, що розпочну нове життя. Дісталися ми в аеропорт і тут почалася нова реальність. Нас поселили в якомусь селі, автобусів немає, роботу нереально знайти. Не такою я Канаду уявляла. Аж тут мама з України мені дзвонить
- Я вирішила не їздити додому, бо дітям від мене лише грошей завжди треба. Я їм зателефонувала, і повідомила, що житло хочу купити. Вони дуже здивувалися, коли дізналися де і кому я хочу житло придбати, і сказали, що справжня мама так би ніколи не вчинила
- Нещодавно свекруха у спадок отримала будинок в селі. Я дуже зраділа, коли почула цю новину, бо була впевнена, що тепер батьки мого чоловіка переїдуть в цей спадковий будиночок, а нам квартиру свою залишать. Ми з чоловіком зібралися, і пішли до них на розмову. Я прямо запитала, які у них плани щодо будинку і щодо цієї квартири. І отримала дуже неочікувану відповідь
- Коли син моєї подруги одружувався, Олена останні копійки свої зібрала, ще й позичати багато довелося, щоб купити гарний подарунок молодим, бо свати її дуже багаті люди. Та сваха навіть і не глянула на той подарунок: – Дрібниця якась. Вона ж бідова у нього