fbpx
Життєві історії
Останнім часом Ольга відкладала гроші синові на весілля. Вже чималу суму склала, адже Андрій два роки зустрічався з сусідською дівчиною Іванкою, то ж зрозуміло, що й весілля не за горами. Але одного разу Ольга виявила, що грошей немає. Не могла повірити, що їх забрав чоловік

Довгих двадцять п’ять років Ольга прожила з своїм чоловіком. Жили добре, син народився. А потім почали чоловіки з їхнього села на заробітки їздити, то ж її Михайло теж подався. А де в селі гроші заробити? Ольга не перечила, вірно чекала, бувало, що по пів року чоловіка не було вдома. А потім приїде на кілька днів і знову на роботу. Так і жили багато років.

Всі зароблені чоловіком гроші Ольга відкладала, бо ж мало чого, та й син росте. Собі ніколи нічого зайвого і не придбала. Поки чоловік по заробітках мотався, вона домашнім господарством займалася, худобу тримала, курей, гусей, та ще й город обробляла. Всю сільську роботу звалила вона на свої тендітні плечі. В свої сорок шість Ольга виглядала значно старшою, і це не дивно, бо не шкодувала вона себе. Тішила себе думкою, що Михайло її і таку любить.

Спочатку гроші йшли на будівництво хати, Ольга, як добрий господар, звела чудовий будинок. Потім значна частина коштів йшла на навчання сина, він поїхав в обласний центр вчитися в університеті. Останнім часом Ольга відкладала гроші синові на весілля. Вже чималу суму склала, адже Андрій вже два роки зустрічався з сусідською дівчиною Іванкою, то ж зрозуміло, що й весілля не за горами. І як у воду дивилася жінка, бо нещодавно прийшов Андрій додому і сказав:

– Мамо, чекаємо тата і будемо до Іванки старостів присилати.

Ольга нічого не мала проти, якраз Михайло мав додому повернутися. То ж через тиждень в суботу вони вже сиділи за столом у сусідів і обговорювали деталі майбутнього свята. Іванка відповіла згодою. Весілля вирішили робити після Великодніх свят. Планувалося шикарне торжество людей так на двісті, бо в селі так заведено,  щоб усю родину на весілля кликати.

Михайло сказав, що якщо така справа, то він ще на місяць поїде, щоб трохи підзаробити. Ольга приготувала їжу, одяг і, поцілувавши чоловіка, відправила в дорогу. Але на наступний день, жінка відкрила сервант, щоб покласти туди деякі речі, і з жахом виявила, що грошей, які вони з чоловіком відкладали для сина, немає. Жінка не могла зрозуміти, що сталося, куди поділися гроші. Зникнення грошей стало для неї повною несподіванкою. Хто міг залізти до неї в хату, адже чужих людей у них взагалі не було. Син теж поїхав в місто.

Вона вхопила телефон, щоб розповісти чоловікові про те, що сталося. Але Михайло не відповідав. Прочекавши весь день, Ольга почала шукати тих людей, які працювали разом з Михайлом. Нарешті таки додзвонилася до одного із них, і той її ошелешив – Михайло з ними не працює вже майже рік. А куди ж тоді він щоразу їздить? В голові жінки було більше питань, ніж відповідей.

Але і відповідь не забарилася. Через кілька днів Михайло сам зателефонував і зізнався, що гроші забрав він. У нього вже давно є інша жінка і нещодавно у них народилася дитина. Просив пробачити і не злитися. Потім батько особисто зателефонував і Андрієві і так само просив прощення, пояснюючи, що у нього в житті так склалося. Пропонував відкласти весілля на рік, а за цей час він щось придумає.

Ольга ледве все це пережила. Син як міг підтримував маму. Вони з Іванкою вирішили не робити весілля, а просто розписатися. Батько на розпис не приїхав. У нього тепер були важливіші справи – в свої майже п’ятдесят, він знову став батьком.

Спеціально для ukrainians.today. Передрук без гіперпосилання на ukrainians.today заборонений.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page