У нас з чоловіком було троє дітей: син і дві дочки. Коли старші Юрій і Марія вже вчилися в університеті, а молодша, Ольга, лише школу закінчувала, ми розлучилися, було тоді нам з чоловіком по 45 років.
Він відразу знайшов мені заміну, пішов до жінки, молодшої за нього на 10 років, у них народилася спільна дитина. А я поїхала на заробітки в Італію, щоб хоч якось допомогти дітям.
Я працювала в літньої італійки Федеріки багато років баданте. Вона була одинокою, родичів не мала. У неї я пропрацювала 15 років, за цей час вона стала мені дуже близькою, я любила і піклувалася про неї як про рідну маму, а вона знала все про мене та про моїх дітей і дуже переймалася нашими проблемами.
А коли Федеріки не стало, мені повідомили, що свою двокімнатну квартиру в Римі вона заповіла мені. Спочатку я сама в це не повірила, чекала, що з’являться якісь далекі родичі і відсудять у мене житло, але ніхто не приходив, бо синьйора і справді була одинока.
Весь цей час, поки я була на заробітках, я допомагала дітям, але найбільше своїй молодшій доньці Ользі. У сина все склалося добре, він кілька років тому з дружиною і дітьми виїхав в Канаду. Я тоді йому дала 10 тисяч євро, щоб було на початок на новому місці.
У середньої дочки Марії теж все добре – вона вийшла заміж, працює лікарем в обласній лікарні, виховують з чоловіком єдиного сина. Коли вона будувалася, то я теж їм дала 10 тисяч євро.
Все решту я відправляла Ользі, адже у неї доля склалася не так гладко. Оля вийшла заміж, народила трьох діток, то ж їй моя допомога була потрібна найбільше. Старші діти не мали нічого проти, що я все висилаю Ользі, адже самі бачили, що сестрі непросто.
А три роки тому чоловіка Ольги раптово не стало, і дочка залишилася вдовою з трьома дітьми. Весь цей час я висилала їй гроші, стільки, скільки треба, і дітям купувала все необхідне.
Останнім часом дочка стала мені телефонувати в Італію, і просити, щоб я вже додому поверталася, мовляв, їй мене шкода, скільки років працюю, пора б вже і відпочити. А вона б сама на заробітки в Чехію поїхала, якщо б я з її дітьми вдома залишилася.
Та додому я їхати не збираюся, у мене тут і робота, і особисте життя, так що я про це прямо Ользі і сказала. Запропонувала їй, щоб вона з своїми дівчатами до мене в Італію їхала, квартира є, а роботу я їй підшукаю.
Дочка не погодилася, бо справа виявилася не в заробітках. Виявляється, в Чехії в Ольги кохання намалювалося, туди її кличе колишній однокурсник, за якого, можливо, вона навіть заміж вийде, але спочатку вони хочуть попрацювати, пожити, щось заробити.
Навіть не знаю, що доньці відповісти. Розумію, що вона шукає щастя, але я і своє щастя заради неї втрачати не хочу.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
