fbpx
Життєві історії
Останнім часом чоловік часто їздив в своє рідне місто, інколи залишався там по кілька місяців, говорив, що його мамі потрібна допомога. Орися вірила, а даремно. Бо одного разу Руслан приїхав додому і сказав, що повернувся за речами – у нього є інша

Жовтень цього року на диво був теплим і сонячним, ніби природа дає Орисі можливість добудувати хату. А то на подвір’ї все розкидано, стіни витягнуті, дах поставлений, і все так і стоїть.

Орися і рада б закінчити прибудову, яку почав її колишній чоловік, але ні сил, ні коштів у неї на це немає. Ще весною чоловік розлучився з нею і поїхав назавжди з села, залишивши її з двома дітьми, недобудованою хатою і нездійсненними мріями. Ніщо не відчувало, що так станеться.

З Русланом вони прожили майже 10 років, жили в мирі і злагоді, в шлюбі народилося двоє дітей. Жили в селі Орисі разом з її мамою. Будинок був стареньким, тому Руслан взявся за будівництво. Спочатку добудував туалет і ванну кімнату, щоб всі зручності були в будинку. Потім взявся за те, щоб добудувати велику залу і ще дві кімнати для дітей.

Але останнім часом він часто їздив в своє рідне місто, інколи залишався там по кілька місяців, говорив, що його мамі потрібна допомога. Орися вірила, а даремно. Бо одного разу чоловік приїхав додому і сказав, що повернувся за речами – у нього є інша, вона чекає дитину.

Після розлучення Орися не знала, що й робити. На дворі стояли купи піска, щебеню, різні будівельні матеріали, а що з цим усім робити, Орися не знала. Роботи ще було багато, а як все довести до пуття – не зрозуміло.

Але одного разу на вулиці Орися зустріла свого однокласника Михайла. Він розповів, що останні кілька років працює за кордоном на будовах, але приїхав на кілька місяців додому, щоб доглянути маму, яка занедужала. А Орися розповіла йому про свою проблему. Тоді Михайло запропонував угоду – він допоможе Орисі завершити будівництво її будинку, а вона доглядатиме його матір, коли він поїде на роботу.

Пропозицію колишнього однокласника Орися з радістю прийняла. Михайло зробив все, як і обіцяв, на допомогу покликав хлопців з своєї бригади, то ж до зимових свят все було готово. А по святах Михайло поїхав, Орися щодня приходила до тітки Тамари, його мами. Навіть пропонувала забрати її до себе, але та не погодилася.

Справи потроху почали налагоджуватися. Михайло знову приїхав восени. Але чомусь пішов не до своєї мами, а до хати Орисі. Хвилювався, що може не встиг і вона його не чекає.

На чужині він багато думав і вирішив таки зізнатися Орисі, що любить її ще зі школи. Цього разу доля їх звела не випадково. Біг дорогою до будинку Орисі в надії, що вона йому не відмовить.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page