В шлюбі з Богданом ми живемо 6 років, є у нас спільна дитина, нашій донечці нещодавно виповнилося 4 роки. Останній рік мені непросто жити з чоловіком, він дуже змінився, але не в кращу сторону, на жаль.
Загалом, все почалося з того, що я стала помічати, що Богдан перестав мені говорити добрі та щирі слова, хоча раніше постійно намагався зробити мені комплімент, багато розмовляв зі мною, постійно все розповідав, ділився думками та мріями, адже Богдан щиро кохав мене.
А останні місяці його відношення до мене зовсім змінилося, і, на жаль, не в кращу сторону. Богдан мало зі мною став розмовляти, каже, що багато справ на роботі і він втомлюється, тому йому зовсім не до мене, він наговориться і на роботі за день. Останнім часом у мене таке відчуття, що у нас залишився тільки загальний стіл, за яким ми знову ж мовчки їмо, а потім розходимся кожен у своїх справах.
Останнім часом, через фінансові труднощі в нашій сім’ї, я працюю аж на двох роботах, добу через добу. Дуже втомлююся, інколи зовсім немає сил ще щось вдома робити. Намагаюся приділити всім і всьому увагу, але часу та сил у мене зараз зовсім небагато.
В черговий мій непростий “вихідний” замість підтримки, розуміння та турботи чоловік виказував мені своє незадоволення. Богдан сказав, що через свою роботу, я мало приділяю часу своїй сім’ і нічому не можу дати раду.
Вислухавши чоловіка, я сказала Богдану, що він теж винен у цьому, адже не заробляє достатньо коштів для нашої сім’ї, щоб забезпечити мене й дитину. Мені, звісно, багато не потрібно, але, якби грошей вистачало на всі необхідні речі, я не працювала б і присвятила весь свій вільний час своїй сім’ї. Тоді й нас виникла суперечка і Богдан перестав спілкуватися зі мною.
Тепер він тиждень не говорить до мене зовсім. Я вже не знаю, чи варто взагалі зберігати такий шлюб, адже бачу, що чоловік перестав цінувати мої старання і взагалі віддалився давно.
Можна, звичайно, сказати, що, можливо, я сама винна, адже могла б і промовчати і все у нас було б спокійно, адже питання грошей для нього виявилося непростим. Не знаю тепер, як мені бути.
Богдан не розмовляє зі мною, можливо, вважає, що він правий. А я в свою чергу вважаю, що він міг би відреагувати спокійніше, пошкодувати мене і ніколи мені взагалі не говорити про якусь роботу, адже я жодного разу йому не дорікнула за всі ці роки, що нам не вистачає грошей.
Я хочу зберегти шлюб. Але бути служницею у власному домі теж не хочу, це не зробить мене щасливою.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
