На цих вихідних я поїхала в село, де живуть мої батьки, хотіла провідати маму з татом, і трохи їм допомогти. Та замість подяки, отримала картання, що я невдячна донька, бо могла б допомогти більше, і мова йде не так про батьків, як про мою молодшу сестру Марину.
Мені 40 років, а сестрі 32, вона незаміжня і досі живе з батьками, які готові для неї зірочку з неба дістати. І так було завжди, батьки молодшу сестру любили більше, старалися лише для неї, а свої справи змалку я звикла вирішувати сама.
Відразу після закінчення школи я поїхала з дому вчитися, та так в місті і залишилася. Шукала підробітки, щоб оплатити житло і якось прожити, а в цей час батьки водили мою сестру на різні гуртки, всебічно її розвивали, щоб вона виросла красунею і розумницею. Марина часто їх не слухала і вередувала, але це лише розчулювало моїх тата і маму.
Університет сестра не закінчила, її виключили за неуспішність. Роботи по душі вона теж не знайшла, то ж тепер у них надія, що Марина добре вийде заміж, і чоловік буде її забезпечувати, адже вона така красуня.
Я всі ці роки дивилася на цей цирк і ніяк не коментувала, нехай самі розбираються. Ми з чоловіком багато працюємо, але живемо добре, навіть власний будинок придбали, виховуємо двох донечок, і я ніколи між ними не роблю різниці, як це робили в свій час мої батьки.
Останнім часом і мама, і тато хворіють, на пенсію їм прожити складно, навіть при тому, що вони мають господарку. Сестра не працює, тому я вирішила забути всі старі образи і допомагати батькам – купую їм все необхідне і привожу в село раз на два тижні, частіше не можу через роботу.
Перший час батьки були вдячні, а зараз почали говорити, що я могла б своїми можливостями і більше допомагати. Останній раз, коли я була в селі, я проговорилася, що ми з чоловіком квартиру купили, буде одній з дочок. Мама відразу зачепилася за цю тему, і почала наполягати на тому, що поки ще мої доньки підростуть, там може пожити Марина, в місті їй легше буде і роботу знайти, і заміж вийти, а то тут, в селі, ніхто не бачить ні її краси, ні її талантів.
Я навідріз відмовилася, квартира придбана для моїх дітей на майбутнє, і моя сестра тут ні до чого. До того ж, я впевнена, що свій будинок в селі батьки точно переписали на Марину, адже вважають, що мені не треба, бо у мене все є.
Тепер і батьки, і сестра на мене ображаються, чоловік каже не звертати уваги, таке трапляється інколи. Щодо своїх дітей, то я точно знаю, що ніколи не робитиму між ними різниці, щоб потім не було як у мене з сестрою.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
