fbpx

Останні три роки, як мама на пенсію вийшла, я їй в усьому допомагаю. Комунальні за її квартиру плачу, на дачі їй допомагаю: а там і електрика, насіння, інвентар різний, транспорт. Плюс постійно якісь витрати виникають: то техніка якась зламається, то зуб у мами, то ще щось. А самій ледве на життя вистачає. А нещодавно мама поскаржилася, що їй важко у ванну сідати, просить, щоб я їй її переробила на душ. Я порахувала, що це дуже дорого для мене і набрала сестру. Марія відмовилася, сказала, що допомагатиме мамі, коли їй буде 80 років

– Я зараз лише про одне хвилююся: хоч би з роботи не звільнили мене, це взагалі буде тоді фініш! – з сумом говорить 35-річна Оксана. – На мені дитина, кредит, а останні три роки, як мама на пенсію вийшла, ще й допомога їй. Комунальні послуги за її квартиру я виплачую частину, коли у неї не вистачає грошей, в аптеку постійно бігаю. На дачі їй допомагаю: а там і електрика, насіння, інвентар, транспорт. Плюс постійно якісь непередбачені витрати виникають. То техніка якась зламається, то зуб заболить, то ще щось.

– Ну, це як завжди. А у її віці то тим паче.

– Ага. Зараз ось треба ремонт мамі у ванній зробити, замінити ванну на душову кабіну, щоб простіше було їй митися – мама скаржиться, що в ванну сідати їй стало важко. Я ось це подумала, які витрати на мене чекають і здивувалася добре, звичайно. Подзвонила своїй сестрі, кажу, давай скинемося в рівних частинах мамі на ремонт. Але вона ні в яку. У мене зайвих грошей, каже, немає! Ну прекрасно, а у мене вони, значить, зайві виходять? Непотрібні?

Сестрі Оксани Марії 31 рік, вона працює, живе з чоловіком на широку ногу. Купує недешеві телефони, обновки кожен місяць, нещодавно оновили автомобіль – стару машину, яка була цілком ще нічого, продали, купили нову відразу, побільше і подорожче. Навіщо? А просто захотілося.

Дітей у Марії немає і не плануються, нікого не утримувати.

При цьому на допомогу матері Марія витрачатися не бажає. Коли б Оксана не звернулася до неї, у неї відповідь одна – грошей немає, навітьдля мами, виходить.

– Так не можна! – переконує сестру Оксана. – Це ж мама твоя, вона в нас одна! Вона тебе ростила, вчила, на ноги ставила. Ти зобов’язана їй допомагати в старості, адже у неї більше нікого немає, крім нас.

– Можливо, і зобов’язана! – знизує плечима Марія. – Тільки аж ніяк не забаганки забезпечити, а базові потреби. Мама голодує? – ні, їжі у неї повний холодильник. Дах над головою теж є, в двокімнатній квартирі вона живе одна. А всі ці твої дачі, ремонти, заміни ванн – це вже з розряду не обов’язково! Потім, мама ще не стара, їй шістдесят три роки. Люди ще працюють в такому віці! Ось буде вісімдесят, тоді подивимося, тоді і стану їй допомагати, якщо буде така потреба і необхідність.

У самої Оксани просто в голові не вкладається таке ставлення до рідної матері. Ну що значить – необов’язкові забаганки? Ось зараз з ванною, наприклад. Мамі зараз дуже важко залізти в ту ванну, щоб прийняти душ? Це нереально вже зараз, і далі явно буде тільки гірше! А митися ж їй якось треба. Звичайно, жінці похилого віку душова кабіна буде набагато зручніше, і це не мамині забаганки, як висловлюється сестра, а необхідна зручність у її віці.

Однак Марія грошей не дає.

– Так і каже, що на комуналку у матері є субсидія, стоматологія в поліклініці є. А дача – це і зовсім щось нерозумне, картоплю й моркву можна за копійки купити. Ось я просто дивуюся, як так можна? Виховували нас абсолютно однаково, і такі різні люди виросли.

І так щодня Оксана всю допомогу мамі тягне на собі, а сеста ні копійки не дає. І що тут Оксані вдіяти?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pexels.

You cannot copy content of this page