fbpx
Життєві історії
Ось уже 4 роки я живу цивільним шлюбом. Усі рідні знають, що в мене з чоловіком життя “не цукор”. Та одного дня Андрій запропонував мені вийти за нього заміж. Сказав, що ми зробимо дуже скромне весілля у нього на дачі, а гостей попросимо, щоб несли нам лише гроші. Андрій знає, що у нас багата рідня, принесуть вони повні конверти. Але коли я дізналася, на що він хоче витратити гроші, то й весілля мені зовсім не хочеться

Так у нас склалося, що ось уже 4 роки я живу цивільним шлюбом. Як і будь-якій нормальній жінці, мені звичайно ж хочеться стати законною дружиною, і народити діточок від свого коханого чоловіка. Однак мій цивільний чоловік Андрій просить з цим не поспішати, каже, що ще потрібно трохи зачекати.

Кілька років він «годував мене сніданками», і обіцяв, що зробить мені пропозицію, як тільки вирішить всі свої фінансові проблеми. Однак в кращу сторону нічого не змінилося – за ті роки, що ми разом, його борги перед банком, друзями та родиною наростали як сніжний ком.

В один прекрасний день він поділився зі мною своєю новою «геніальною» ідеєю: він хоче, щоб ми зіграли простеньке весілля, щоб з подарованих грошей він мін віддати всі свої борги, які накопилися за останній час. На питання, як він собі це уявляє, чоловік сказав, що можна буде влаштувати банкет у нього на дачі, самостійно накривши недорогий стіл, і попередити гостей заздалегідь, щоб вони крім грошей нічого не дарували нам.

Чи потрібно говорити, що не так я собі уявляла початок свого сімейного життя? Звичайно, я його щиро кохаю, і вже, напевно, не зможу від нього піти, але все ж вважаю, що у чоловіка повинна бути хоч якась совість та елементарна гордість, які б проблеми його в житті не спіткали. Це його пропозиція виглядає так, ніби крім грошей у нього більше немає іншої мотивації, щоб зі мною розписатися. Запитала: «А як же народження дітей і офіційний статус подружжя? Невже тобі всього цього не хочеться?» Каже, що хочеться, але одне іншому не заважає.

Він знає, що і у його, і у моїх родичів є гроші, і що вони навряд чи будуть скупитися на суми в конвертах. Однак для мене його план виглядає як неправда якась і нещирість перед рідними людьми і спроба нажитися на близьких людях. Та й навіть якщо я на це погоджуся, то мені б хотілося, щоб хоч якась частина подарованих на весілля грошей пішла на щось спільне, наприклад на покупку путівки для романтичної подорожі або на облаштування житла, щоб хоч щось купити за ці гроші собі на пам’ять на довгі роки. У нашому ж випадку, швидше за все зібраної суми навіть не вистачить на повне погашення боргів мого коханого. Так що все одно йому потім доведеться якийсь час витрачати свою зарплату на повернення кредиту, а я відповідно буду його утримувати, адже зараз вийшло так, що на мені приблизно половина загальних витрат, і після весілля він напевно постарається на мене покласти ще більше фінансової відповідальності.

Розумію, що якщо погоджуся на цю не зовсім хорошу ідею, то потім буду шкодувати про це, але і чекати ще 4 роки, поки він зробить таку пропозицію одружитися, я не хочу. Можливо, якщо я зараз поступлюся, то він потім відплатить мені на це добро добром, але ж може статися і так, що після виплати боргів я стану йому не потрібна, і він зі мною через якийсь час розлучиться. Що робити? Розповідати знайомим про його прохання мені соромно – і так всі знають, що у мене з ним життя – «не цукор» зовсім.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook