fbpx

Ось декілька днів тому я дізналася, що мій чоловік взяв велику суму в кредит, виплачував він її аж 3 роки, нещодавно вніс останній платіж, я, випадково, найшла ті квитанції. Ввечері, коли Андрій повернувся додому, я сказала, що все знаю і попросила пояснити, як він міг віддавати такі гроші, коли я не працюю і економлю кожну копійку на дітях. Я досі не можу вибачити Андрія, але дуже прикро за свекрів

Я тільки нещодавно дізналася, що мій чоловік узяв кредит. І Андрій спокійно три роки платив його мовчки, не кажучи мені ні слова про це.

Я навіть не знала нічого, важко уявити зараз все це. Ну чому було не сказати мені про таке рішення? Ми ж сім’я одна, у нас же все має бути спільним.

У нас з Андрієм двоє діток, дві доньки 2 і 5 років. Я не працюю, зараз сиджу вдома, в декреті.

Гроші нам у цей період дуже потрібні, могла б піти на роботу я і гроші заробляла б, але ми з чоловіком вирішили, що діти зараз для нас важливіші, тому свій декрет я сидітиму вдома і приділятиму час їм.

Все найнеобхідніше для життя є, а подорожі, ресторани і різні розваги ми дозволимо собі трішки пізніше, коли буде така можливість. Ну не завжди ж діти будуть маленькими наші, коли подорослішають – стане легше нам усім тоді.

А ось на тек давно, десь пару тижнів тому я, випадково, знайшла папку з документами про те, що мій Андрій три роки тому брав кредит – на величезну, як для нашої сім’ї, суму.

А я сама, виходить, весь цей час про цей кредит була ні слухом ні духом. Судячи з документів, в даний час кредит вже виплачений, причому, закритий зовсім нещодавно. Десь пару місяців тому чоловік мій вніс останній платіж.

Коли я йому сказала, що про все знаю, Андрій відразу сказав, щоб я не хвилювалася, він все виплатив вже сам. А гроші він брав своїй мамі на лікування. Вона у нього дуже просила.

Андрій виправдовувався, що просто не хотів мені говорити, щоб я не хвилювалася, що в нас не вистачить грошей. А так вже все добре, він борг віддав і тепер ми з ним нікому нічого не винні і можемо й далі продовжувати жити спокійно, тепер ми трошки дільше собі дозволятимемо витрачати на життя і продукти купуватимемо кращі.

Я якось так в душі образилася на свого чоловіка і досі не можу зрозуміти, як можна було так вчинити, не порадившись зі мною. Хоча він платив все сам зі своєї зарплати, я це чудово розумію, але ж це наші спільні гроші. Я на дітях своїх щодня економила, щоб він кредити брав для своєї мами.

А свекри знали всі ці три роки, що він за них свої власні гроші віддає, які в сім’ю не приносить, і нічого мені не сказали, жодної гривні не дали.

Тепер я живу у постійних роздумах, хвилююся, а раптом чоловік мій знову кредит якийсь взяв і гроші з дому несе туди. Що мені робити і як далі бути? Я вже не вірю словам Андрія, у мене постійно одні сумніви і недовіра якась до чоловіка. Що тут робити, як далі бути?й

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – finclub.

You cannot copy content of this page