fbpx
Життєві історії
Орест мав серйозні наміри, він вже підготував свій заміський будинок до нашого з дітьми переїзду. Оголосив всім своїм родичам, що буде одружуватися вдруге, а тут я сказала, що заради дітей залишаюся з їхнім батьком. На прощання він мені сказав такі слова: «Добре подумай, чи оцінить хоч хтось це». Тепер я щодня думаю, а чи правильно я вчинила і що буде, коли діти виростуть

Коли я дізналася, що у мого чоловіка є інша жінка, у нас же було двоє дітей. Це було 6 років тому, на той час ми вже 10 років були у шлюбі. Я не знала, як мені на це реагувати, адже нашому молодшому синові було всього лише два місяці.

Сказати, що мій світ перевернувся – нічого не сказати. Я пробувала вигнати зрадника, але він не хотів іти, просив вибачення і обіцяв мені, що все же закінчено. Я повірила, але нічого не закінчилося. Після цього їх зв’язок тривав ще кілька років. Про що я здогадувалася, але довести не могла.

Терпіла, так як, він стверджував, що мені все здається через втрачену довіру, але, врешті-решт, все-таки вони розлучилися. Не знаю, що послужило причиною: він втомився розриватися на дві сім’ї, совість прокинулася чи їй набридло чекати, коли він уже визначиться?

Що я тільки не перенесла за ці роки, я сама перестала себе поважати і цінувати. Ви не подумайте, що я народжувала дітей, не працювала і сиділа вдома недоглянута. Я завжди відмінно виглядала, завжди в формі. І вдома затишок був і порядок. Але відносини з чоловіком так і не налагодилися. Я його в душі так і до кінця не пробачила, та й його все влаштовувало.

Минув час, дітки трохи підросли, і у мене з’явилося більше вільного часу. І якось випадково зав’язалося у мене листування з одним чоловіком в соцмережі. Листування з новим знайомим ми вели майже три місяці в основному вечорами, коли діти спали.

Чоловік спав вже тоді в іншій кімнаті, і між нами не було жодних стосунків. Через 3 місяці я зважилася зустрітися, з тим чоловіком між нами виникли почуття, і ми стали таємно зустрічатися. Він знав, що у мене з чоловіком нічого немає і ми живемо разом лише через дітей. Чекав, що я розлучуся, але не наполягав, сам був в розлученні на той момент.

Коли ж я наважилася і розповіла все чоловікові, він знову здивував мене – почав просити, щоб я його не кидала, що він, виявляється, любить мене і тільки зараз це усвідомив. Благав не руйнувати сім’ю, подумати про дітей.

Поговорила з дітьми. Вони не хочуть жити з чужим дядьком хочуть тата і маму. З одного боку я розумію, що не маю права руйнувати їх життя, а з іншого вони діти ж і не розуміють, на що я йду заради них. Адже виростуть і не оцінять, але на даний момент я знаю, що краще їм, звичайно, жити в повноцінній сім’ї і тому розлучилася з тим чоловіком.

Орест, так його звали, був серйозно налаштований, він вже підготував свій заміський будинок до нашого з дітьми переїзду. Оголосив всім своїм родичам, що буде одружуватися вдруге, а тут я сказала, що заради дітей залишаюся з їхнім батьком.

Він дуже сильно переживає з цього приводу, і я винна перед ним. Адже я йому дала помилкову надію на щастя. На прощання він мені сказав такі слова: «Коли я тебе зустрів, ти дуже впала духом. Завдяки мені ти знову відчула себе жінкою бажаною і коханою, а тепер покидаєш мене і залишаєшся зі зрадником. Добре подумай, чи оцінить хоч хтось це».

І ось сумний підсумок, я буду жити з чоловіком тільки заради дітей. Іншого виходу я не бачу. Але щодня мене гризе думка – а чи правильно я вчинила і що буде, коли діти виростуть…

Фото ілюстративне – meetmaster.

You cannot copy content of this page