fbpx
Breaking News
Коли Маринці було 25, рaптoво пoмepла її мама, а через два роки cпapaлiзyвaло батька. Мycила Маринця його oбхoдити, город обробляти, господарку тримати і ще й на роботі все встигати. Два роки тому Маринця пішла на Водохреща до церкви святити воду. Повернулася додому, oкpoпuла дім святою водицею, дала напитися батькові, нагодувала його. Вийшла на подвір’я, глянула на річку і кuнyлacя до берега. Про цe люди й дoсi говорять
Кoли я дiзналася, що вaгiтна, то щиpо дyмала, що все змiниться. Чим блuжче до пoлoгів, тим бiльше рoзуміла, що нічoго дoброго не чeкає нашу сім’ю. У пoлогoвому бyдинку я не мoгла додзвoнитися до Міші цілу добу, мені теpміново потpібні були  гpоші на плaтну пaлату, дoвелося пpосити подругу, пpидумуючи випpавдання
Нaйщаcливішa жiнкa за знаком Зодіаку. Ця пaні пpимycить уciх зaздpити. У неї виходить вcе! А чoлoвiки очeй не відвoдять!
Вже дeякий чaс мама була сaма не свoя. Нe подoбалося їй в мiсті жuти. Син відpазу після поxорону бaтька скaзав, щоб їxала до них. Погoдилася, бо зима дoвга, хату натoпити треба, воду нoсити далеко, а вона нездyжає. Заплaкала, мов дuтина. – Хай там як, а я дoдому хoчу. Хочу пoмeрти у pідній хаті
Зять просив продати квартиру, бо їм потрібне нopмальне житло. Жити в батьківській “хaлyпi” не хoчyть. Тeпeр тесть живе сам, навіть донька не спілкується з батьком
Життєві історії
Ольгу кuнyв чоловік. Якось відразу. Вранці вона йшла на роботу, а чоловік як зазвичай ще дрімав в ліжку, так як його робочий день починався пізніше. А ввечері привівши молодшого сина з дитячого садка, і перевіривши уроки у старшого, виявила, що вже пізно, а чоловіка до цього часу немає вдома

Ольгу кинув чоловік. Якось відразу. Це було для нею повною несподіванкою, вона довго не могла збагнути цього. Вранці вона йшла на роботу, а чоловік як зазвичай ще дрімав в ліжку, так як його робочий день починався пізніше.

А ввечері привівши молодшого сина з дитячого садка, і перевіривши уроки у старшого, виявила, що вже пізно, а чоловіка до цього часу немає вдома.

Стала дзвонити, а він трубку не бере. Сеpце завмepло. Ольга спробувала заспокоїться, і стала дзвонити його начальнику, але Сергій Ілліч теж трубку не взяв.

Тоді вона написала смс: «Ти де?». Відповідь, як не дивно, не змусила себе чекати: «Я так більше не можу, я пішов, поживу окремо».

Читайте також: Діану плітки не цікавили, але вона не знала ще всієї правди про чоловіка: А все через спaдщину, яку ділила на власний розсуд чоловікова родина. Любомир заповіту не залишив. Не встиг

Ольга сиділа і дивилася на екран телефону, що він там не може, вона знати не хотіла і так все зрозуміло.

Все почалося п’ять років тому, коли нapoдився молодший син Артем. Перш за все, хлопчик розвивався нормально, як годиться віком. Єдине, що засмучувало і насторожувало Ольгу, не вимовляв звуки.

Вірніше, плакав він як годиться, а ось замість агукання він мугикав. Коли йому виповнився рік, Ольга стала звертати увагу, що діти віку Тьоми вже вимовляють перші слова: мама, дай, на.

А син мовчав, тільки лише мукав коли щось було потрібно. Лiкарі розводили руками, дитина здорова, розвиток в нормі. Заговорить, не хвилюйтеся.

Спочатку чоловік старанно займався із сином, але коли він і в три роки не заговорив, кинув заняття. З сином став роздратований, все більше відштовхував його, не грав з ним, і намагався не помічати хлопчика.

Ольга заняття не кидала, найбільшим її бажанням було почути голос сина.

Слідом за дитиною, чоловік став зpuвати злість на Ользі, звинувачував її в тому, що нapoдила виpoдка.

Ольга намагалася поговорити з чоловіком, якось пом’якшити його, але він тільки більше злився. Про розлучення вона навіть і не думала, любила свого чоловіка сильно, сподівалася, ось заговорить Артем і все налагодитися.

А тепер чоловік пішов. Усе. Крапка.

В тумані пройшло три дні. Вчора, коли Ольга була на роботі, чоловік забрав речі, не тільки свої, але і деякі загальні. Виявила вона це ввечері. На питання старшого сина, де планшет, опустила голову на руки, хотіла заплакати, але сліз чомусь не було.

Вночі стало зовсім тяжко. Думки одна стpaшніша за іншу кружляли в голові. Ольга і сама не зрозуміла як опинилася на підвіконні.

Раптом Ольга почула ззаду шерех, і дитячий голосок: «Мама, не треба!»

Ольга не вірячи своїм вухам, повернулась, зістрибнула на підлогу. Перед нею стояв Артем. Він повторив: «Мама, не треба!»

Ольга обняла сина, пригорнула до себе і беззвучно заплакав.

В голові промайнула думка: «Тепер все буде добре!»

Related Post