fbpx
Життєві історії
Ольга поверталася з міста в село, у вузлику в неї було лише 3 тисячі гривень. Вдома стареньку завжди чекала корівка, тепер немає її і ніхто вже не чекає

Колись у Ольги було дуже велике господарство. Вони з чоловіком обоє були працьовиті люди, роботи не цуралися зовсім, а її було багато в селі, усе в них було до ладу.

Чого тільки в подружжя не було у хліві та на городі, усі сусіди задивлялися на їх господарство, але ніхто не заздрив, бо знали, що подружжя важко та сумлінно працює, все їм дається нелегко.

Але подружжя разом так легко давало всьому раду: всюди чистота та лад.

У Ольги з чоловіком лише одна донька була, тому вся батьківська праця та турбота віддавалася лише їй, лише для неї однієї .

А потім Івана не стало, сільське подвір’я потихенько спорожніло. Спочатку Ольга спродала свиней, бо важко було біля них ходити, потім качок, гусей та індиків, бо не було зерна. Залишила лише одну корівку та десяток курей.

Донька Ольги вже давно доросла жінка, свою сім’ю має, має й свого сина.

Тому Ольга все передавала з села доньці та зятеві, постійно сумки пакувала, старалася, щоб вони їли всі домашні продукти, а сама з чоловіком мали велику гордість, що ще можуть забезпечувати своїх дітей.

Поки могла.

А потім, коли чоловіка Івана не стало, тому жінці одній все так важко давалося.

Якось наближався день народження онука, а Ольга вже давно добре знала, що він мріяв про сучасний хороший телефон. Вона розуміла, що вже старенька, сили не ті, якраз саме час продати корівку, годувальницю свою, до якої вона так звикла за всі ці роки.

За корову отримала 16 тисяч гривень. Це, звісно, гроші невеликі, адже люди дорожче продають, але чекати часу не було, онук же не почекає. Залишила собі 3 тисячі, спакувала сумки і поїхала з сусідом в місто, де живе її донька.

Грошам донька з онуком були раді: Ольга між ними розділила навпіл. Гостинці дістали, в холодильник поставили. Матері насипали холодного супу.

На тому вся гостина закінчилася, бо зять вже замовив квиток на автобус в село для тещі наступного дня. Донька просила матір, щоб вона зрозуміла їх, в суботу будуть святкувати день народження онука, буде багато гостей, вже все замовлено, вони ж не чекали, що мати з села прийде, а квартира у них маленька.

Приїхала Ольга в село з самого ранку, першим автобусом. Зайшла в порожній хлів і засмутилася. Тепер вона зовсім сама зісталася, залишилося лише тих 3 тисячі гривень з корівки, яка її годувала.

Вона щоранку та щовечора бігла до неї в хлів, корівка була єдина, яка завжди її чекала. Тепер жінка залишилася сама, нікому непотрібна. Як можна було таку помилку зробити?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page