fbpx

Олеся вже готувалася до весілля, хоча Василь був непростою людиною. Вже рідня тільки й говорила про застілля, а потім Василь позичив в Олесі 2 тисячі гривень. Після того вона замислилася, що, можливо, й не варто робити весілля, нехай краще так буде

– А я вже стала думати, що ось воно, моє справжнє щастя, – зітхає моя однокласниця Олеся. – Нарешті зустріла свій ідеал, про який все життя мріяла. Про весілля вже стала думати, про дитину навіть мріяла. Ось нерозумна людина.

– І що сталося, весілля таки не буде вже?

– Не знаю, чесно кажучи. Не розумію, як реагувати на таке, я про це навіть й подумати не могла, мені потрібен час, щоб все добре зважити.

Олеся і Василь зустрічаються вже рік. І взагалі, Василь, як чоловік хороший, Олесю цілком влаштовує у всьому – він розумний, начитаний, цікавий, активний, невибагливий в побуті і, здається, зовсім не скупий, а навпаки.

Для Олесі це дуже важливо, виявилося. Ні, вона не збирається постійно сидіти на його праці, не чекає дорогих подарунків від когось і великих грошей, і сама цілком в змозі заплатити за себе в кафе і купити собі щось за необхідності. Проте в її картині світу це має робити чоловік, він має бути надійною та вірною опорою для своєї дружини.

Василь сам завжди і всюди по рахунках розплачувався сам, не допускаючи навіть думки, що його супутниця буде оплачувати свій рахунок сама.

Перші пів року у Олесі з Василем все йшло просто чудово, а потім у Василя почалася, як то кажуть, “чорна смуга” в житті, не найкращий період – він залишився без роботи.

Спочатку він начебто сильно і не засмутився – був упевнений, що роботу знайде легко і швидко, та й накопичення у нього були.

Але час йде, знайти місце з хорошими умовами нехай навіть такими ж, або хоча б не сильно гірше, ніяк не виходить. Криза на дворі, усім непросто. Василь робить все, щоб знайти роботу, але поки не виходить, оновлює скрізь своє резюме – але відгуків небагато. Заощадження тануть як сніг на сонці.

Звичайно, Олеся підтримує, допомагає в усьому. Василь начебто поки намагається не сумувати. Перед святами в плані пошуків роботи і зовсім настала велика перерва. І Василь звернувся до Олесі з проханням – ти мені, мовляв, не позичиш 2000 гривень? Я як тільки зароблю, відразу віддам!

Для Олесі сума невелика і цілком посильна, в принципі, і втратити її зовсім не шкода. Точніше, не те щоб не шкода, гроші втрачати неприємно завжди, але особливої ​​проблеми не буде. І Василь, звичайно, про це знає.

Здавалося б, виручи чоловіка, та й по всьому, тим більше, не чужа людина. Майже наречений. Але сама Олеся серйозно задумалася.

Чи варто виходити заміж, якщо чоловік сидить без копійки, а весілля за що тоді робити? Чи зможе такий чоловік зробити її щасливою і забезпечити сім’ю?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page