Кілька тижнів тому я йшов по вулиці і випадково зустрів Олесю. Те, що вона розповіла мені про себе, мене ошелешило і я впевнений, що просто зобов’язаний їй допомогти.
В Олесю я був закоханий практично з дитинства. Можливо, я однолюб, бо пройшло вже багато років, а я на інших дівчат навіть не дивлюся. Зараз мені 25 років і у мене з’явився шанс одружитися з Олесею, але мої батьки проти.
З Олесею ми завжди були просто друзями. І я весь час не наважувався зізнатися їй у своїх почуттях, тому що боявся зіпсувати наші відносини. Хоча весь цей час я щиро її любив. Тільки ось вона до мене ставилася, як до друга. Я весь час думав, що якщо зізнаюся, вона перестане зі мною спілкуватися. А так у мене була можливість хоча б так з нею бачитися, не сподіваючись ні на що. Я вірив, що настане момент, коли дівчина подивиться на мене іншими очима, і тоді я зможу в усьому зізнатися.
Ми все життя прожили в одному під’їзді, дружили з першого класу. Наші батьки теж дуже добре знайомі. Всі давно звикли до нашої дружби, і ніхто серйозно це не сприймав. Зараз нам вже по двадцять п’ять років. Моя подруга зустрічалася останній рік зі своїм колишнім однокурсником. І недавно вона мені зізналася, що чекає від нього дитину.
А він, дізнавшись про це, відразу пропав. Не відповідає на телефонні дзвінки, ніхто із спільних друзів його не бачив. І тут я вирішив, що настав мій зоряний час. Під час розмови я в усьому їй зізнався і запропонував вийти за мене заміж. Я сказав, що прийму її малюка як свого, ніколи й не згадаю, що він мені не рідний. Дівчина відразу розгубилася і нічого не відповіла, попросила піти. Але через кілька днів, мабуть добре подумавши, погодилася.
Я знаю, що багато хто скаже: ти молодий, ще зустрінеш свою долю і будуть у тебе свої діти. Я теж так раніше думав і готовий був змиритися з тим, що кохана дівчина буде з іншим. Але доля дала мені шанс бути щасливим.
Мені байдуже, від кого у неї дитина, я її виховаю як свою. Зараз найдорожча мені людина опинилася у важкій ситуації, і я не можу спокійно стояти осторонь. Я її люблю і хочу зробити її щасливою.
На крилах щастя я прилетів і розповів своїм батькам, що збираюся одружитися. Тільки ось вони виявилися проти цього весілля, так як знають усі подробиці ситуації, що склалася. Я вирішив не приховувати від них правди. Виявилося, вони не хочуть, щоб я одружився при такому збігу обставин. Батьки вважають, що дівчина сама повинна вирішувати свої проблеми, а не виїжджати за мій рахунок.
Але як мені пояснити їм, що я буду щасливий, якщо вона стане моєю дружиною? Я навіть і не мріяв про це. Зрозуміло, що якби вона по своїй волі цього захотіла, було б краще. Але раз вже все так сталося, що тепер поробиш. Я люблю і поважаю своїх батьків, і не хочу, щоб вони засмучувалися. Але покладатися на те, що час все виправить, я теж не можу. Час іде, і поки у коханої не виріс живіт потрібно весілля терміново влаштовувати.
Як мені пояснити своїм батькам, що саме цього я хочу? Як мені дати їм зрозуміти, що я чекав цю дівчину десять років, і нехай це не підходящий привід, але я мрію, щоб саме вона була моєю дружиною. Я знаю, що батьки бажають мені тільки найкращого. Але в даний момент краще для мене – це вона!
Фото ілюстративне – nuz.uz.
