– Він таки дуже хитренький, Михайло цей, – говорить Олена Олегівна, – нас з батьком не обдуриш, але усі прохання Світлани ми втомилися не звертати уваги, вже часу свого не хочеться витрачати на те, щоб щось їй пояснювати. Світлана навіть тепер говорить нам щось його словами. Наша донька не розуміє, що ми хочемо для неї як краще.
У Олени Олегівни з чоловіком двоє дітей: старший син Іван і дочка Світлана. Син вже давно самостійний, він непогана людина, йому зараз 38 років, є у нього сім’я, дружина та дитина.
А Світлані тільки 26 років і півтора роки тому вона вийшла заміж за Михайла. Чоловіком Світлани, як згодом виявилося, її батьки дуже незадоволені.
– А з чому нам бути ним задоволеними? – каже Олена Олегівна, – він прийшов в нашу родину ні з чим, можна сказати з порожніми руками, працювати він теж не особливо любить. Та й з весіллям трохи час тягнув, мовляв, ніде йому жити, тому з сім’єю поспішати не хоче.
Житлове питання своєї дочки батьки Світлани вирішили десь близько 2-х років назад, коли Олена Олегівна з чоловіком вийшли на пенсію.
Власне, вирішити проблему дітей з житлом, вони з чоловіком так і планували. Але, поки самі ще6 ходили на роботу, а дочка їх навчалася, то з цим питанням вони не поспішали.
– Мати мого чоловіка, – каже Олена Олегівна, – жила в однокімнатній квартирі, 12 років тому її не стало і своє житло вона заповіла своєму онукові. Всі ці роки відносини у нас з нею були дуже хороші, теплі, з нашої згоди вона так і вчинила, ми перед тим усі зібралися, добре подумали і вирішили, що так буде правильно, в свій час.
Справа в тому, що за містом у подружжя тоді ще був невеличкий будинок, що залишився від батьків Олени Олегівни. Влітку вони завжди з сім’єю там відпочивали, добре проводила час, інколи приїжджали і взимку, адже там і світло і грубка гарна є, зимою там тепло. Коли мама чоловіка писала заповіт на свого старшого онука, між нею і її рідним сином відбувся така собі серйозна домовленість:
– Однокімнатну квартиру батьки вирішили виділити своєму синові, дочка поки підросте, двокімнатну квартиру свою продаємо, купуємо квартиру для доньки, решта суми йде на ремонт сільського будинку, а, після виходу на пенсію, Олена Олегівна з чоловіком, переїжджають туди.
– Все справедливо розрахували ми усі, – каже жінка, – Наша донечка Світланка тоді ще маленька була. А син відразу ж після того, як бабусі не стало, одружився, квартиру ту однокімнатну, яка у спадок йому дісталася продав, узяв в кредит двокімнатну квартиру і виплатив борги за 6 років. Звичайно, син економив гарно, багато в чому відмовляв собі, аби віддати борг, повернути кредит вчасно. Він у нас за характером рішучий і наполегливий, завжди йде до мети.
Роки минали – підросла і Світланка. І зустріла свою долю, ним якраз виявився Михайло. Як тільки Олена Олегівна з чоловіком купили однокімнатну квартиру своїй доньці і переїхали жити в село, Світлана з Михайлом розписалася.
– По документам квартира нашої доньки належить нам з чоловіком, – каже Олена Олегівна – спочатку якось ніколи нам з чоловіком було оформити, а потім дочка наша відразу заміж вийшла і ми, чесно кажучи, вирішили оформлення паперів трохи зупинити, хоча б тимчасово. Зять наш особливо сам заробляє мало, бажання шукати кращого заробітку у нього немає. Михайло ще з перших днів шлюбу став говорити Світланці, що однокімнатна квартира дуже мала для сім’ї і потрібно купити більшу.
– Ось брат твій правильно вчинив, – говорив Михайло дружині, – відразу ж продав маленьку квартиру. І нам треба так. Ну і нехай кредит нам доведеться взяти, зате будемо жити, як люди у просторій і великій квартирі.
Світлана стала просити в батьків, щоб ті і їй квартиру віддали, оформили на неї, адже вона хоче продати і купити більше житло.
Мама з татом дуже добре розуміють ситуацію, яка склалася і не хочуть квартиру продавати, адже не впевнені, що донька з чоловіком зможуть оплатити кредит, тим паче, що Світлана вже чекає дитину.
Та й в зятеві батьки не впевнені, адже якщо донька розлучиться, то йому дістанеться половина майна, тому радять доньці поки нікуди не спішити.
Світлана батьків не розуміє, адже братові вони квартиру дали, чому їй не хочуть?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
