Коли я виходила заміж, то була впевнена, що це назавжди. Мої батьки були проти мого шлюбу, але я наполягла на своєму і вийшла заміж за Олега.
Мої батьки не хотіли нашого весілля, тому що Олег на той час не мав постійної роботи, вів розгульний спосіб життя, частенько люди бачили його нетверезим, і говорили про це моїй мамі. Тому то вона і хотіла вберегти мене від, як їй здавалося, найбільшої помилки.
Але мені Олег подобався таким, яким він був. Крім того, я була впевнена, що після того, як ми одружимося, Олег зміниться, знайде роботу, перестане пити, так що у нас все буде добре.
Мама плакала, просила мене не з Олегом, але потім здалася. В 23 роки мені здавалося, що я життя знаю краще, ніж вона.
Олега я привела додому, ми стали жити з моїм батьком. Мама моя на заробітках у Франції, до мого заміжжя вона пересилала нам гроші, а потім сказала, що жодної копійки не передасть.
Вона сподівалася, що Олег знайде роботу, і буде забезпечувати родину, адже у нас народилася дитина.
З часом я зрозуміла, що змінити усталені звички чоловіка не так просто, як я собі думала. Олег старший за мене на 8 років, він завжди звик робити тільки так, як сам вважав за потрібне.
Мені довелося визнати, що краще не стало, адже тепер він приносив пляшку додому і вони з моїм батьком закривалися на кухні, могли просидіти там до пів ночі.
Все частіше я згадувала свою маму, яка виявилася права – не варто мені було поспішати і зв’язувати свою долю з Олегом.
В березні я з дитиною поїхала до мами у Францію, вона наполягла, бо дуже за нас хвилювалася. І от я в мами вже 9 місяців, і зовсім не хочу повертатися додому.
Мама наполягає на тому, щоб я розлучалася з Олегом і не заводила себе в роки. Я згідна з нею, бо сама вже зрозуміла, що сімейного життя з цією людиною не вийде.
Але з іншої сторони – мені страшно залишатися одній. І дитині батько потрібен.
В результаті я зовсім заплуталась, не знаю, як правильно поступити.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.