Віра вийшла заміж за Олега, прозустрічавшись з ним всього три місяці, весілля зіграли швидко, без особливих гулянь, і дівчина переїхала до чоловіка, в хату до свекрухи.
Ще через три місяці Віра зрозуміла, що чекає дитину і в цей день дізналася ще одну новину – чоловік їй зраджує. Спочатку вона вирішила, що робитиме вигляд ніби нічого не сталося, але мовчати жінка не змогла і прямо запитала чоловіка, як він може так чинити, і навіщо взагалі він з нею одружився?
Тоді Олег зізнався, що давно любить іншу, але вона розлучена, і мама сказала, що ніколи не поблагословить їхній шлюб. От і мама засватала для нього Віру, не питаючи його, а чого він сам хоче.
Олег говорив, і в його очах Віра не бачила каяття. Він чесно дав зрозуміти, що любить ту жінку і кидати її не збирається. З Вірою теж розлучатися не планує. Так і будуть собі жити потихеньку.
Свекруха все знала і сама підійшла до невістки з розмовою. Вона пояснила їй, що та не в свої справи влізла, краще б роботи більше робила, тоді б і думок поганих менше було. Наголосила, що Вірі все одно кращого чоловіка не знайти, тому треба змиритися і жити далі.
І дівчина змирилася, не зважаючи на свій стан, робила всю роботу по дому, зранку вставала і обходила корову, свиней, курей, потім на грядках поралася. Найважче було відрами воду з криниці носити, бо в свекрухи в будинку не було води.
А одного разу вирішив батько Віри до них навідатися, подивитися, як живе його дочка. А коли побачив Віру, то просто не впізнав її. Дівчина не втрималася і про все розповіла батькові – і про те, що дитину чекає, і про те, що у чоловіка інша є, і про те, що свекруха порадила змиритися і скинула на неї всю роботу по господарству.
Батько вислухав все це і наказав доньці збиратися. Віра боязко почала пакувати свої речі, але не розуміла, куди вона поїде, якщо вдома у неї залишилося ще троє молодших братів, а хата у них невелика.
– Не турбуйся, доню, виростили вас чотирьох, виростимо і п’ятого, з Божою допомогою справимся, – підбадьорив Віру батько.
Олег так і не приїхав за Вірою, йому після цього наче легше стало. А свекруха приїжджала, і з Вірою, і з її батьком говорила, казала, що кращого чоловіка Вірі не знайти і вона ще дуже про це пошкодує, та батько випровадив її за ворота зі словами – а то вже, свахо, не ваші клопоти.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
