fbpx
Життєві історії
Олег покликав мене заміж, хоча я була немолодою. Я вже розлучена була, сама виховувала сина. Олег не подобався мені, але я зраділа і погодилася стати його дружиною, адже втомилася бути сама

Хочу розповісти свою історію, щоб кожна жінка, яка прочитає, зробила вірний висновок і зрозуміла, що має право бути щасливою у будь-якому віці. Почну з того, що перший шлюб мій був досить таки невдалим, хоча одружувалися ми зі щирих почуттів. Та розлучилися через два роки, я сама залишилася з малим синочком.

Непросто було мені одній з малою дитиною, на той час, це словами не передати. Мої тато й мама жили в селі, дуже далеко від мене, тому від них допомоги було годі чекати, я мала з усім впоратися сама. Хорошим було тільки те, що у мене була своя квартира, хоч за оренду платити не потрібно було і якась впевненість в завтрашньому дні.

Поруч з нами жила сестра, але у Наталі самої було двоє маленьких дітей та чоловік, який навіть не працює, а бере якісь невеличкі підробітки, щоб заробити хоча б на хліб для своєї сім’ї. Тому Наталя сама нічим особливо мені теж не могла допомогти.

Єдине, чим могла виручити мене сестра – інколи брала до себе мого синочка ще маленьким, я була їй дуже вдячна за це, бо в ті дні я могла прибирати квартири, такий підробіток для себе знайшла, ці гроші дуже допомагали мені.

Всі ці 5 років, що я жила одна у мене у думках було лише єдине, де взяти гроші хоча б на елементарні речі. Де можна щось заробити, на чому зекономити, адже виховуючи одній сина мені було дуже непросто у такі важкі часи.

А потім я зустріла Олега. Він був трохи старший за мене, працював звичайним вантажником, наче й нічого особливого. Ми з ним стали спілкуватися, він виявився доброю людиною. Мені з ним було спокійно, вперше за багато років поруч зі мною з’явилася людина, з якою я могла щиро поговорити про своє життя, людина, яка зрозуміє і пошкодує, видно було, що він гарно відноситься до мене.

З Олегом ми зустрічалися декілька місяців, а потім він прямо сказав, що має до мене щирі почуття, покликав мене заміж. Чекати більше не хоче, бо життя пливе, роки у нас давно немолоді, молодість минає.

І я погодилася. Погодилася вийти заміж за Олега не тому, що мала до нього щирі почуття, а тому, що втомилася бути сама. Втомилася одна заробляти копійку і постійно хвилюватися, що буде з дитям, що їстиме мій синочок, коли щось відбудеться, хто кусень хліба принесе в хату.

Багато часу відтоді минуло, ми з Олегом вже 10 років у шлюбі разом живемо, наша донечка вже ходить в школу. Мого сина Олег щиро любить, як рідну свою дитину і різниці ніколи не робить між дітьми. Я написала це лише для того, щоб усі жінки знали і розуміли, що можна знайти своє щастя і в зрілому віці. Я вийшла заміж, не кохаючи Олега, але жодного разу не пошкодувала про це. Я щиро полюбила свого чоловіка вже у шлюбі. Я дуже щаслива людина, хоча немолода вже жінка.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page