За Олега я вийшла заміж пів року тому. До весілля у нас все було добре, ми зустрічалися майже два роки. Ось тільки на тему сімейного бюджету розмов у нас не було.
Кожен витрачав свою зарплату, як вважав за потрібне. Але ось, реєстрація шлюбу позаду, ми в’їхали в квартиру, яка дісталася чоловіку від його бабусі. Я вирішила заповнити холодильник, купити побутову хімію, шторку в ванну, килим у вітальню. У магазині я простягала свою банківську картку, Олег стояв поруч з нудьгуючим виглядом.
Так тривало цілий місяць. Я після роботи заходила в супермаркет і несла пакети з харчами додому, готувала. Все думала, коли мій чоловік оцінить мої старання. Але він брав все, як належне.
У поштову скриньку посипалися квитанції – потрібно було платити комуналку. Я підсумувала цифри, озвучила чоловікові. Він подивився на мене так, ніби його і не торкалася ця інформація.
Тоді я не витримала, підняла питання про те, як нам вести сімейний бюджет.
– Олег, в цьому місяці я купувала продукти, витратила всю свою зарплату, – кажу.
А він мені відповідає:
– Не може бути, що всю. Овочі та крупи коштують копійки.
Сказати, що я була здивована, це нічого не сказати. Я відкрила свій мобільний банківський додаток і показала йому, які суми мені довелося залишати на касі продуктових магазинів. Він щиро здивувався. Ще б пак, в його будинку цим займалася мати, він навіть цін не знає на хліб і молоко.
Я зрозуміла, що треба зараз щось робити, інакше мені так і прийдеться завжди за все платити самій.
– Давай в цьому місяці скинемся на спільні витрати, – запропонувала я.
–Ні, до кінця року не вийде. Тато брав кредит на машину, я йому допомагаю. Ми так вирішили спочатку, щоб кредит за три роки погасити, замість п’яти.
Я здивувалася. Мені тепер, що, дорослого чоловіка утримувати, тільки тому, що його батько кредит виплачує? Довелося нагадати, що він тепер одружений чоловік, у нього нові обов’язки – утримувати сім’ю.
Тато повинен сам викрутитися зі своєю машиною. Але чоловік мене не слухає, каже, що домовленість з татом була ще до шлюбу. Каже, що він чесний і благородний в душі, і раз взявся допомагати батькові, то своє слово буде тримати.
А мені сказав, що він мене житлом забезпечив, тому всі сімейні витрати я поки візьму на себе. Я не знаю, що мені тепер робити – погоджуватися на умови чоловіка чи йти від нього.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
