Минуло 9 днів як не стало Олега. Для Надії минула ціла вічність. Життя розділилося на до і після…
“До” – було 12 років щасливого життя з чоловіком. Будували хату, ростили донечку, мали багато мрій. І “після” – війна, яка забрала сенс її життя.
Олег пішов на війну добровольцем, через спеціально приїхав з-за кордону. Він був на заробітках останні кілька років, бо мріяли збудувати хату, щоб не жити разом з батьками.
Не було легко було Надійці донечку самій ростити, чоловік приїжджав всього два рази на рік – на великі свята. Але вони обоє знали, що все так не буде. От заробить Олег достатньо грошей, збудують свою хату, і заживуть собі щасливо.
Але війна зруйнувала всі плани. Олег відразу прийняв рішення. Надія плакала, бо як і всім, було страшно, та відмовляти чоловіка не стала.
І ось тепер вона вдова, а дитина – сирота. І нова хата стоїть пусткою. Тішить лише донечка, яка наче крапля води схожа на батька.
А Олег тепер лише приходить у сни. І постійно каже одне і те ж – не плач, Надійко, певно так мало бути…
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую