fbpx
Життєві історії
Оксана з чоловіком жили дуже важко, сиділи на одних сухарях. Коли чоловік дізнався, що у них буде друга дитина, дуже засумував, адже самим нічого їсти. Але Оксана сказала, що більше так жити не хоче, нехай чоловік заробляє більше грошей. Минули роки і цю сім’ю вже ніхто не впізнає, але тепер Оксана знову незадоволена, вся проблема в чоловікові

– Чоловік якось мені так і сказав: “Ти як хочеш, а я втомився їздити на роботу по 2 години на один кінець, – розповідає 30-річна Оксана. – Вирішив, уявляєш, квартиру орендувати поруч зі своєю фірмою. На іншому кінці міста. Навіщо? Ми тільки ремонт зробили у своїй квартирі, все на свій смак, все з любов’ю.

– Почекай, він буде квартиру знімати, а як же ви з дітьми?

– Він сказав – вирішуй. Хочеш, переїдемо всі разом, знімемо трикімнатну, свою здамо. Ні, ну як? Поневірятися по чужих квартирах з дітьми, і в свою пускати невідомо кого. А чоловік каже, ну залишайся тоді тут, я зніму кімнату, а додому буду приїжджати по п’ятницях!

У Оксани двоє дітей шести та двох з половиною років, прекрасний чоловік, з яким з’їли вже пуд солі, зручна, нещодавно відремонтована з душею і “під себе” квартира, а найголовніше – щасливе, безтурботне життя.

А ще зовсім недавно був період, коли вони з чоловіком буквально сиділи на сухарях. Чотири роки тому чоловік Оксани втратив роботу, і тривалий час не міг нікуди влаштуватися, як не старався.

Чоловік був готовий вже хоч слюсарем, хоч двірником, але і на ці вакансії, виявляється, так просто з вулиці не прийдеш, тим більше з вищою освітою. Дитина якраз занедужала, квартира давно потребувала ремонту, Оксана теж активно намагалася знайти роботу, буквально зіпсувалися останні чоботи. І вінцем всієї цієї ситуації стала звістка, що вона чекає другу дитину.

Чоловік тоді тільки зітхнув, самим їсти нічого.

Але Оксана твердо вирішила будемо народжувати. Пішла і встала на облік. І треба ж – мало не в цей же день чоловіка запросили на співбесіду.

– Подивилися – фірма на іншому кінці міста! – зі сміхом розповідає Оксана. – Добиратися на оленях. Маршрутка, метро з пересадкою, знову маршрутка. І ніяких гарантій, що візьмуть. А у нас вже зовсім край. Ми копійки на проїзд по кишенях збирали.

Грошей нашкребли, чоловік з’їздив і повернувся з перемогою. Взяли! Та не просто взяли, а на такі умови, про які вже не сміли і мріяти.

Приказка “дасть Бог дитину, дасть і на дитину” в їхньому випадку виправдалася на сто відсотків. Чоловік уже чотири роки успішно працює на новому місці, кар’єра пре вгору як на дріжджах, чоловік став просто незамінним фахівцем, начальство від нього в захваті. Оксана сидить вдома і займається дітьми: водить на різні гуртки старшого, розвиває молодшого. У квартирі зробили нарешті хороший ремонт, замінили всі меблі.

Кожну дрібницю Оксана вибирала з душею для себе і своєї сім’ї, оформила дитячу, продумала інтер’єр спальні. А вже кухню-то зробила собі нарешті таку, про яку мріяла багато років. Квартира тепер у них – просто казка, та й район хороший, за останні роки багато що змінилося на краще: побудували новий торговий центр, дитячий сад, куди на наступний рік піде молодший син.

І школу для старшого Оксана вже вибрала, в цьому році ходять на підготовку. Поруч каток, басейн, стадіон – і, що важливо, всі ці заняття вони можуть дозволити собі фінансово.

Одна тільки проблема так і залишилася невирішеною – робота чоловіка від їхнього будинку все-таки знаходиться далеченько. Маршрутка, метро з пересадкою, знову маршрутка, і так два рази кожен день. Коли тільки влаштувався, від щастя був сам не свій, і про дорогу навіть не думав. А тепер, мабуть, втомився їздити.

Про машину мова взагалі не йде, на ній можна їхати годинами. Їздить чоловік громадським транспортом, з кількома пересадками. Останнім часом норовить виїхати раніше – поки в метро ще не так багато народу, і приїхати пізніше – коли основний потік спаде. Виходить, живе людина на роботі, там же снідає-обідає-вечеряє, дітей не бачить тижнями.

Нещодавно чоловік поставив питання – втомився, далі так неможливо. І запропонував вихід – здати свою квартиру, а зняти поруч з роботою.

Чесно кажучи, Оксана абсолютно не готова до такого повороту.

Здати свою і оселитися в чужій. Вклали стільки грошей і сил в цей ремонт, вибирати світильники і шпалери, вирішувати і сперечатися, куди поставити шафу і комод – і в результаті пустити сюди чужих людей?

І потім, діти із заняттями? Школа?

Проте чоловікові одному лише так краще.

Квартиру в оренду можна вибрати будь-яку, в тому числі і з хорошим ремонтом, школи є скрізь, басейн і каток теж при бажанні знайти можна.

– Зате ввечері я буду приходити не о дванадцятій годині, а о сьомій! Уявляєш? – з палаючими очима розповідає чоловік. – Це ж цілий вечір ще попереду! Можна погуляти, на великах покататися з дітьми, в кіно навіть ще сходити! І вранці не потрібно буде вставати ні світ ні зоря. Краса!

Та Оксана навіть з чоловіком тепер розмовляти не хоче, каже, що він лише про себе одного думає.

Чи не знахабнів чи чоловік Яни? Зрештою, люди їздять з Підмосков’я, і ​​нічого, а тут, треба ж, втомився.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook