Оксана вперше виходила заміж у 18 років. Її нареченим був сусід, старший за неї на десять років. Оксана була красунею, чим і взяла Степана. А той був доволі завидним нареченим з багатої сім’ї, міг вибрати будь-яку дівчину, але йому до душі припала скромна Оксана.
Спочатку Степан носив коханій оберемки троянд і красиво співав про її безтурботне життя поряд з ним. А коли дівчина зрозуміла, що чекає дитину, все змінилося.
Невістка зовсім не сподобалася свекрусі, тому вона, як могла, так і шкодила їй. Спочатку молоді жили разом з батьками і на цьому грунті постійно виникали непорозуміння.
Коли на світ з’явилася дитина, жити в домі свекрухи стало нестерпно. Свекруха свою внучку теж не любила, вона повторювала, що не впевнена, чи це дитина її сина. Одного разу Оксана розплакалася і попросила чоловіка щось зробити. Вони вирішили зняти квартиру, але і це не допомогло.
Оксана з немовлям сиділа вдома, а чоловік гуляв до пізньої ночі. Допомоги було чекати нізвідки. Відсидівши вдома декрет, Оксана віддала дитину в садок, а сама влаштувалася на роботу і подала на розлучення.
Паралельно Оксана пішла заочно вчитися в університет. Працювала на фірмі з продажу товарів для дому. На роботі жінка себе добре зарекомендувала, тому швидко просувалася в кар’єрі.
Оксана часто помічала, що її начальник має до неї особливе ставлення, але не хотіла надавати цьому значення. Їй ще боліло після невдалого заміжжя. Та й не вірила вона, що може конкурувати з незаміжніми дівчатами.
Та Олександр Іванович був терплячим і наполегливим. Він оточив Оксану такою увагою і турботою, що в кінці кінців дівчина здалася. В приватному спілкуванні Олександр виявився дивовижним чоловіком. Він теж був розлучений. Але у нього не було дітей, і дружина тому від нього пішла, що вважала його винуватцем цієї проблеми.
Олександр дуже зрадів, коли дізнався, що у Оксани є дитина. Невдовзі молоді люди з’їхалися і почали жити разом. Олександр любив дитину, наче рідну.
Укладати шлюб вони обоє не поспішали і просто жили разом. Одного разу Оксана запропонувала цивільному чоловіку організувати власний невеликий бізнес. Використовуючи знання жінки в торгівлі, вони відкрили свою власну справу.
Проєкт був більш, ніж вдалим. За роботу вони взялися дуже завзято, і досить швидко почали отримувати хороший дохід, Олександр привозив товар, Оксана його продавала, домовлялася з постачальниками, займалася документацією і податками.
У молодих людей справи швидко пішли вгору. Через деякий час вони змогли купити хорошу машину, потім квартиру.
Одного разу до Оксани на роботу прийшла колишня свекруха – просила повернутися до її сина, бо той геть загубився по житті. Оксані було шкода свекруху, але про це не могло бути і мови. Зараз вона щаслива, як ніколи. А сьогодні ввечері вона повідомить своєму Олександру, що скоро подарує йому сина.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
