fbpx
Життєві історії
Оксана сумнівалася, але відмовити доньці не могла, звільнилася з роботи і приїхала до дочки. В місті відразу вона влаштувалася на роботу, бо зять попросив взяти кредит на машину. Але якось Оксана повернулася з роботи і поки жінка роздягалася в передпокої, почула розмову зятя з дочкою, з якої зрозуміла, що дітям вона стала уже непотрібною

Колись життя у Оксани було зовсім іншим, у неї була чудова сім’я – чоловік, донька, було господарство, і любима робота. Але тепер все змінилося – донька вийшла заміж ще 12 років тому і поїхала разом з зятем жити в місто, чоловіка Оксани не стало чотири роки тому, то ж в свої 57 років Оксана почувалася дуже самотньою.

Тому коли Вероніка подзвонила мамі і запропонувала переїхати до них, Оксана ні на хвилинку не сумнівалася, вона була щаслива від того, що тепер у неї знову буде велика родина.

Вероніка і Сергій були одружені вже кілька років. Старшій дочці було 10 років, коли пара задумалася про поповнення сімейства. Сергій родом з невеликого селища, Вероніка теж приїхала в місто практично без нічого, то ж своїм житлом пара так і не обзавелася, тому і досі знімали квартиру.

Поки Вероніка працювала, їм було легше оплачувати житло, забезпечувати себе і дитину всіма необхідними речами. Але коли Вероніка пішла в декрет і народила другу дочку, настали важкі часи, зарплати Сергія було недостатньо, щоб оплачувати квартиру і утримувати сім’ю.

Тоді Вероніка подзвонила своїй матері з проханням, щоб мати приїхала до них на допомогу, няньчиться з малятком (Вероніка зібралася на роботу вийти) або щоб сама влаштувалася на роботу і допомагала оплачувати житло. Оксана відмовити доньці не могла, звільнилася з роботи і приїхала до дочки.

Маленькій внучці було всього 2 місяці, тому ідею Вероніки повернутися на роботу Оксана не підтримала, і вже на наступний день жінка сама почала активні пошуки роботи. На щастя їй не довелося довго шукати, в невеликий магазинчик одягу, який розташований поруч з будинком був потрібний продавець, таким чином вирішилося питання з її працевлаштуванням.

У Оксани розрахунок проводився щодня, кожен день жінка поверталася додому з повною сумкою продуктів, та й до того ж збирала потрібну суму для оплати знімної квартири. Загалом справи молодої сім’ї пішли в гору тепер навіть вдавалося збирати кошти із зарплати чоловіка.

Сергій був дуже задоволений таким станом речей і вирішив, що потрібно діяти по максимуму. Почав накидати Вероніці ідеї, що їм необхідна машина, щоб він легше добирався до роботи, та й взагалі сім’ї з двома дітьми просто необхідна машина. Тих накопичень, що у них були присутні природно було недостатньо для придбання авто і Сергій почав просити Вероніку, щоб вона вмовила матір взяти їм кредит. Вероніка завжди підтримувала чоловіка і намагалася йому догодити, їй не склало труднощів умовити Оксану. Пообіцяла, що виплачувати кредит будуть самі, просто він буде оформлений на неї.

Після того як зять досяг поставленої мети (ключі від машини в кишені), почав поглядати на тещу «не так пройшла», «не так подивилася», «не те сказала». І почалося… Вероніка по початку відмовчувалася, а потім зовсім стала підтримувати чоловіка.

Якось Оксана повернулася з роботи і поки жінка роздягалася в передпокої, почула розмову зятя з дочкою. «Що вона знову прийшла? Я ж казав тобі, я не хочу, щоб вона з нами більше жила». На що дочка боязко відповіла: «Мама допомагає нам з дітьми і взагалі вона продукти додому купує… Потерпи ще трохи».

Всю ніч Оксана проплакала, а на наступний день сказала дочці: «Я, напевно, додому поїду. Я не зможу так жити знаючи, що мене тут просто терплять для своїх корисливих цілей». Дочка відповіла: «Так, так буде краще для всіх».

Ось так Оксана приїхала допомогти дочці, а отримала невдячність з боку найрідніших людей. Основну частину по кредиту за автомобіль вона і досі вносить сама, Вероніка попросила ще хоч трохи допомогти, поки вона в декреті і заробляє лише чоловік. Ну що ж, Оксана платить, іншого виходу нема, адже заради щастя єдиної доньки вона готова на все.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page