fbpx
Життєві історії
Оксана – моя молодша сестра, зараз їй виповнилося 33 роки. У Оксани велика сім’я: чоловік і двоє діток, а недавно усім родичам стало зрозуміло, що вони чекають ще й на третю дитину. При цьому живуть вони всією своєю сім’єю разом з нашими батьками, у великій трикімнатній квартирі. Але батьки втомилися жити з ними, просять мене переїхати до них, а свою квартиру віддати сестрі. Але ж ми так не домовлялися, бо Оксана мала доглядати батьків до старості

– З моїми батьками я не живу вже десь вже більше 15 років! – веде свою дивну сповідь 43-річна Марія. – Вже таки чимало часу я звикла до зовсім самостійного життя. Коли хочу, прийду, коли хочу, піду, когось можу привести, збираю компанії друзів. Ніколи не перед ким не звітую, нікому нічого не винна. У цій квартирі я все зробила під себе так, як мені подобається, як мені зручно. Відремонтувала гарно квартиру, як хотіла сама, меблі купила, хорошу техніку для себе. А батьки тут мені і заявляють – давай, кажуть, ти переїдеш до нас. А Оксана з родиною – в твою однокімнатну квартиру. Я мало не впала після такої пропозиції, вона мене дуже здивувала. Кажу, ну як це так? З якого це дива?

Оксана – молодша сестра Марії, зараз їй виповнилося 33 роки. У Оксани велика сім’я: чоловік і двоє діток, а недавно усім родичам стало зрозуміло, що вони чекають ще й на третю дитину. При цьому живуть вони всією своєю сім’єю разом з батьками Оксани, у великій трикімнатній квартирі.

– 15 років тому батьки вирішили поділити свою нажиту нерухомість між нами, дітьми, своїми двома доньками! – розповідає Марія. – Я була вже дорослою, адже я старша за сестру, працювала, гарно вже тоді стояла на ногах. Батьки вважали, що мені вже потрібно заміж виходити, дітей своїх народжувати – ну, мама все життя так вважає, це її проблеми. А тоді мама дуже хотіла, щоб я вийшла заміж – ну як це, тобі під тридцять, а ти незаміжня, живеш й досі сама? Вирішили навіть мене поселити окремо, щоб я собі когось знайшла, мовляв, з квартирою одна не залишиться. Нам тоді батьки так і сказали, що мені буде однокімнатна квартира, але зате прямо зараз, а Оксані – наша трійка, але разом з батьками. Коли тата з мамою не стане, трикімнатна квартира дістанеться Оксані. Мене тоді це влаштувало, та й сестра рідна моя відразу тоді погодилася.

Марія тут же зібрала валізи і переїхала «до себе», а сестра, зрозуміло, залишилася з батьками. Свого часу Оксана закінчила школу, навчалася в інституті, на останньому курсі вискочила заміж за хлопця, тільки-тільки захистивши диплом, і буквально через три місяці після весілля вже народила первістка. Само собою зрозуміло, окремого житла у молодих не було, і вони так і продовжували жити разом з Оксаниними батьками.

– Але ж і домовлялися спочатку: Оксана живе в трикімнатній квартирі та доглядає маму з татом! – пояснює Марія. – Ну а потім, коли їх не стане, стає повноправною господинею тієї квартири, а квартира хороша там, батьки самі ремонт зробили.

Через два роки після народження сина Оксана з чоловіком народила доньку, яка в цьому році вже йде в школу. У трикімнатній квартирі їм всім разом стало затісно: в одній кімнаті бабуся з дідом, в іншій Оксана з чоловіком, у третій – діти. Але якось тулилися.

Тепер ось ще й малюк у них буде.

– Коли мама зателефонувала щодо переїзду, я спочатку вирішила, це сестра її намовила і хоче у мою квартиру. Подзвонила їй, кажу, це що за справи? Живеш з батьками, ось і живи! А вона мені, уявляєш – так я і живу, каже, і нікуди переїжджати не хочу. Її все влаштовує. По-перше, в трійці місця побільше, ніж у мене. По-друге, у неї дитина в школу йде, до того ж новонароджений буде, а значить, нянька потрібна. Найкраще, звичайно, безкоштовна. І буде нею наша мама, а хто ж іще, сестру такий варіант повністю влаштовує. І тато на підхваті завжди, їй з ними живеться добре, та й батьки наші ще не старі зовсім. Привезти на машині, відвезти, погуляти з коляскою. Двох дітей вони їй вже виростили, так що ролі свої знають назубок.

Мабуть, займатися третім онуком батьки зовсім не хочуть вже самі. Так що там, після звістки про третю дитину Оксани, вони просто дуже здивовані. Знову крики, памперси, безсонні ночі, знову садок, поліклініка, прогулянки на дитячих майданчиках, коляска, яку на третій поверх треба ще затягти. Ось і придумали цей обмін квартирами.

Звичайно, з самотньою Марією жити поруч в одній квартирі значно простіше, ніж з сім’єю з п’яти чоловік, де ще й маленька дитина буде.

Як вважаєте, батьки мають право зараз ось взяти і поміняти сестер місцями? Зрештою, обидві квартири, як трикімнатна, так і однокімнатна квартира, належать їм? Так, звісно, що Марія відремонтувала однокімнатну квартиру, в якій живе сама під себе, та й зять в трикімнатну теж вклав чимало своїх сил та грошей. Щось ремонтував, щось купував, в щось вкладався. Але зате і жив безкоштовно всі ці роки, а це довгий час, а теща з тестем ще й з дітьми його сиділи.

Нехай переїжджають тепер, міняються місцями, адже батьки немолоді і теж хочуть на старості років пожити в спокої, їм важко.

Або це зовсім несерйозно так чинити, не можна так? Сестри – дорослі люди вже давно, це не підлітків просити кімнатами помінятися. В них своє життя, до якого вони звикли давно.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page