fbpx
Життєві історії
Оксана йшла селом з валізою в руках, і не знала, що їй тепер робити. З Іваном життя не склалося, вже нічого не вернеш. Виручила Ольга. Вислухавши свою сестру по телефону, вона скомандувала негайно збиратися і їхати до неї в Польщу, мовляв, Адам нічого не має проти, житлом на перший час забезпечить. Поки Оксана їхала, Оля вже все придумала – вона твердо вирішила, що додому сестру вона нізащо не відпустить

Оля ніколи не хотіла бути такою, як всі. Вони з Оксаною були рідними сестрами, всього рік різниці, а мама часто сама жартувала, що мало віриться, що вони обидві рідні, настільки різними вони були. Життя в селі, нехай і дуже красивому, в гірському районі їй дуже не подобалося, за будь-яку ціну вона хотіла вирватися з цієї рутини.

А ось Оксані все підходило, відразу після школи вони поїхала в обласний центр поступати в педагогічний інститут, здобувати професію вихователя, дуже вже любила дітей. Через рік закінчила школу і Ольга, але категорично відмовилася йти по стопах старшої сестри. Оля мріяла про закордонне життя, шукали різні способи, як туди виїхати.

І знайшла. Поїхала в Польщу на збирання ягід, додому повертатися не хотіла, знайшла роботу продавця в невеличкому магазині. А потім виявилося, що хазяїн цього магазину, сорокарічний поляк Адам, ще жодного разу не був одружений. Молода дівчина з України відразу зачарувала його своєю завзятістю до роботи, хоча і красою Бог її не обділив.

Оля довго не думала, коли Адам запропонував їй виходити за нього заміж. Її не лякала навіть майже двадцятирічна різниця у віці. Чоловік виглядав значно молодшим за свої роки і міг дати Олі все, про що вона мріяла.

У Оксани ж доля склалася традиційно – вона вийшла заміж за місцевого парубка Івана. Пішла жити в невістки. По спеціальності не працювала, бо до найближчого дитячого садочка треба було щодня їхати 20 кілометрів. До того ж, у подружжя чомусь не з’являлися діточки. Скільки Оксана просила Бога, щоб дав їм з чоловіком дитинку, але все марно.

Свекруха була непоганою жінкою, але постійно наголошувала на тому, що хоче внуків, чим ще більше підливала масла в вогонь. Чоловік, замість того, щоб підтримати Оксану, почав затримуватися на роботі, часто не приходив додому ночувати. А потім по селі поповзли слухи, що у Івана з’явилася інша.

Довго думати Оксані не довелося, Іван сам прийшов додому і сказав, щоб вона збирала речі і поверталася до своєї мами, так як у нього скоро буде дитина і він планує привести додому молоду дружину.

Оксана йшла селом з валізою в руках, і не знала, що їй тепер робити. З Іваном життя не склалося, вже нічого не вернеш… Але куди податися їй від сорому, зради і людських пересудів. Виручила Ольга. Вислухавши свою сестру по телефону, вона скомандувала негайно збиратися і їхати до неї, мовляв, Адам нічого не має проти, житлом на перший час забезпечить.

До того ж, Оля народила дитину і хотіла, щоб хресною у її синочка була саме Оксана. Від такого Оксана відмовитися не могла, тому відразу вирушила в дорогу.

Поки Оксана їхала, Оля вже все придумала – вона твердо вирішила, що додому сестру не відпустить. Знайшла для неї роботу – дивитися за дворічною дівчинкою, яку сам виховував знайомий її чоловіка, так як рік тому він втратив дружину. Ольга була впевнена, що Оксана погодиться, бо дуже любить дітей.

І не помилилася – робота Оксані припала до душі. Але на те, що сталося потім, не сподівалася навіть завжди оптимістично налаштована Ольга. Оксана дуже сподобалася не тільки дівчинці, але і її батьку. Через рік Анджей зробив Оксані пропозицію, а його донечка вже давно кликала Оксану мамою.

Олеся Біла.

Фото ілюстративне – vtruda.

You cannot copy content of this page