– Я вирішив одружитися! З такою новиною прийшов до мене в гості молодший братик. За матеріалами
Ми сиділи на кухні вдвох, їли смажену картоплю, як в дитинстві, виделками прямо зі сковорідки і він раптом приголомшив мене новиною. Хоч в цій області не повинно було бути сюрпризів, але щоб уникнути подальших непорозумінь, я поцікавилася:
– А на кому, якщо не секрет?
– Як на кому, на Тані, звичайно.
Я з полегшенням зітхнула. Таню я знала добре вони вже майже рік жили разом з братом, і, за його розповідями, жили непогано.
– Тоді вітаю. Коли?
– Ну, ми поки з датою не визначилися, можливо, восени. Так що починай шити сукню, сестричко.
– Почекай, сукня моя це тут справа десята. Ти краще розкажи, як ви живете? І чому такий поспіх?
– Та ні, не хвилюйся, не по зaльоту. Просто люблю я її, і вона найкраща.
– Прям таки ідеал? Як Наталя, Оля та Світлана? сказала я.
– Ні, в цей раз все серйозно, образився брат. Ну, не ідеал, звичайно, але без недоліків же людей не буває, так?
– Ну ось, слова не хлопчика, а чоловіка. Тепер я за тебе спокійна.
Брат помовчав, а потім додав:
– От якби вона ще готувати вміла, тоді б і до ідеалу недалеко.
Тільки після цих слів я зрозуміла, навіщо він прийшов, але квапити події не стала, чекала, поки сам все розповість.
– Розумієш, сестричко, я як і всі мужики, поїсти люблю. Особливо домашнє, і обов’язково з м’ясом. А Таня не готує, каже, що не вміє, що краще кудись сходити і поїсти, ніж труїтися невмілим куховарством. Або в магазині напівфабрикати купити. А я ось як подумаю, що і після одруження буду як в холостяцькому житті сосисками і пельменями харчуватися, або в кращому випадку бутербродами з чаєм, так на місяць вити хочеться. Слухай, може ти поговориш з нею, поясниш, що тільки її красивими очима ситий не будеш. Ну і готувати навчиш, а ?. Та от хоча б цю ж смажену картоплю, її ж легко робити: почистив, на сковорідку кинув і все, через двадцять хвилин готова.
– Ну якщо легко робити, так, може, ти сам готувати будеш? І ти ситий і задоволений, і дружина на кухні не мучиться?
– Ні, не піде, не чоловіча це справа. Не хочу. Вона жінка, вона й повинна чоловіка годувати.
– Ох, братик, рано тобі ще одружитися, рано. Тобі ще свої мізки чистити і чистити. З такими підходами недалеко ваш шлюб не поїде.
– Гаразд, не треба мені тут лекцій. Це мені ще теща начитає, повний курс. Ти мені сестра? Допоможеш?
Я задумалась. Дурник він, звичайно. Але якби був розумніший, то і не одружився б в 22 роки. Але відмовляти я його не буду, нехай сам приймає рішення про своє життя і несе за них відповідальність.
– Слухай, братик. Я з нею говорити не буду. Тому що якщо тебе вона любить, не слухає, то і сестра для неї авторитетом не буде. І готувати вчити не буду. Якби сама захотіла і попросила тоді із задоволенням. Не навчиш.
Треба щоб вона сама захотіла, розумієш? І тут я можу тобі дати пораду.
Брат відклав виделку і уважно на мене подивився.
– Значить зроби так: піди завтра на ринок і купи рибу. Тільки риба має бути річковою, з лускою і не випатрошена. Короп, наприклад. Принеси її додому і попроси Таню її приготувати на вечерю. Якщо скаже, що не буде і не вміє, попроси ще раз і потім до самого вечора не нагадуй. Коли прийде час вечері, запитай де ж приготовлений короп? На її нагадування про те, що вона тобі говорила, що готувати не буде, нічого не відповідай, а попроси її почекати тебе вдома, а сам одягнися і вийди. Якщо у вас було заведено харчуватися готовою їжею або напівфабрикатами, то вона буде очікувати тебе з піцою або пельменями. Але ти приведеш з собою сюрприз.
Заздалегідь домовся з якоюсь дівчиною, щоб вона прийшла до вас в гості і приготувала вечерю. Дівчина обов’язково повинна бути молодою, красивою і тобі посміхатися. Дуже добре буде, якщо дівчина буде Тані знайома. Як будеш з нею домовлятися це ти вже сам виріши. Отже, ти приводиш її додому, а Тані повідомляєш, що, мовляв, люба, якщо ти не можеш приготувати мені вечерю, то це зробить інша. І тут тримайся. Реакція, звичайно, буде бурхливою і протестуючою, але ти уваги не неї не звертай.
Приведи дівчину в кухню і сиди чекай, поки вечеря не буде готова. Пам’ятай головне, не вплутуватися в сміття і з’ясування відносин, мовчки гни свою лінію. Потім повечеряй і проведи дівчину додому. Проводжай, обов’язково, не менш години. Це важливо, тому що перші півгодини відсутності можуть врятувати тобі життя, а ось другі півгодини потрібні їй на глибокі роздуми. Ну, а потім набери в легені повітря і повертайся додому. І до самого ранку ні словом не згадуй і не обговорюй те, що сталося. На наступний день принеси їй, наприклад, курку, і попроси приготувати. Ну, а що буде далі, розкажеш після.
Після такої поради, обміркувавши деякі деталі, брат пішов додому з самими рішучими намірами і підступними планами. А я стала чекати результатів.
Через тиждень брат зайшов в гості і почав розповідати:
– Значить, як ти і радила, я купив коропа, попросив його приготувати, і природно, до вечері у нас були тільки її глузливі виправдання. Я заздалегідь домовився з Наталкою, моєю колишньою. Так ось, я їй навіть деталі не став пояснювати, попросив тільки прийти до нас додому і навчити Таню готувати. Наталка і рада була хоч в чомусь показати свою перевагу, тому зголосилася з радістю.
Отже, приходимо ми з Наталею додому, я допомагаю їй роздягнутися і кажу Тані спокійним голосом: Радість моя, раз ти не вмієш готувати, значить це зробить Наталя. Ти б бачила обличчя Тані, вона навіть сказати нічого не змогла, тільки повітря ковтала. А коли побачила, як Наталя по-хазяйськи одягає її фартух і відкриває холодильник, так психанула, грюкнула дверима і втекла. Але ти ж знаєш Таню, яка вона ревнива. Через десять хвилин повернулася, заглянула на кухню, побачила картину маслом: Наталя рибу чистить і регоче, а я сиджу на табуретці і анекдоти їй розказую.
Танька засичала щось і закрилася в кімнаті. Ну, а Наталя продовжує готувати. Коли з духовки почали просочуватися ароматні запахи, Таня повернулася на кухню і вже спокійним голосом попросила, щоб Наталя йшла додому, а їй треба зі мною поговорити. А я, тим же спокійним голосом кажу, що раз Наталя готувала вечерю, то і вечеряти буде з нами, а ти, Танюша, можеш поки тарілки розставити і хліб нарізати. І ось уяви собі, я сиджу, зовні спокійний і доброзичливий.
Наталя задоволена дістає рибу з духовки і ще коментує: Щось у тебе, Таня, плита давно не чищена. Я ось лимонним соком з оцтом нагар зчищаю, дуже допомагає, раджу тобі як подрузі, а Таня від злості аж кипить, але мовчки розкладає виделки. Вечеряли всі разом.
Я нахвалював коропа, Наталя сяяла від гордості і радості, а Таня з бридливим видом витягала кістки виделкою. Нарешті, поїли, і я почав збиратися. Побачивши, що я одягаюся, Таня прuгрoзила, що якщо я зараз кудись піду, то коли повернуся, її більше не буде. А я зробив вигляд, що задумався і запропонував: Ну, якщо ти підеш, то посуд залишиться немитим. Може, тоді Наталя залишиться і допоможе посуд помити?
Таня змінилася в обличчі і прошипіла, краще вона сама. Ось так і закінчився цей вечір. Я прийшов через годину, як ти і радила. Таня вже спала. Вранці, вона зі мною, природно, не розмовляла. Я сходив в магазин і приніс курку. Правда, пошкодував її трохи, і купив без пір’я і вже випотрошену. Але тим же спокійним тоном попросив її приготувати. І знаєш що?
– Ну?
– Увечері виявилося, що Таня вміє робити курку на банці. Таку смачну, натерту часником і з хрусткою скоринкою. Ось так. Про Наталин візит ми один одному не нагадували, і все пішло по-старому. Тільки їм я тепер смачно і ситно. І не повіриш, навіть головні бoлі у неї пройшли. Тепер, як лягаємо спати, так вона така лагідна і чуйна. Напевно, теж зрозуміла, що якщо не вона, то це зробить з радістю інша. Дякую за пораду, сестричко.
– Та будь ласка, – я хитро посміхнулася. – Є тільки одна деталь, братику, про яку я тобі не сказала. З цього моменту, коли тебе твоя улюблена попросить зaбuти цвях або вкрутити лампочку, ти обов’язково повинен будеш зробити це негайно. Тому що якщо це зробиш не ти, то бажаючі теж знайдуться. Дивись, щоб не вийшло як в тому анекдоті, коли ти будеш дивуватися, хто ж в твоєму домі ножі точить…
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
