fbpx

Одного вечора, коли Оксана повернулася з роботи, вона не сперечалася зі своїм чоловіком, як робила це щовечора. Вона просто зібрала свої речі і пішла жити до іншого. Всі знайомі засуджували її, родичі взагалі перестали з нею розмовляти, ніхто не міг зрозуміти, чому вона залишила такого хорошого чоловіка

Якось ввечері після своєї роботи, повернувшись додому, Оксана не стала робити зауваження своєму чоловікові, як вона це робила майже щодня останнім часом. А просто мовчки зібрала усі свої найнеобхідніші речі і пішла жити до іншого. А сам Тарас ще довго чув у свою сторону:

– Ну ось, втомив ти її, ось і пішла вона від тебе, тепер і маєш, нікому не потрібний!

Та Тарас, не дивлячись ні на що, все одно не може ніяк зрозуміти, що ж він недоброго зробив для своєї дружини, чим міг так розгнівати її? Та, нічого, здавалося б. Взагалі нічого він і не вдіяв.

А що може недоброго зробити чоловік, який протягом 3-ох років після останнього звільнення з роботи лише й те робить, що лише лежить на дивані, ніколи нікому не заважає, щовихідних дивиться футбол і риболовлю та їсть те, що приготує його дружина з тих продуктів, які сама принесе додому та заробить на них?

А, можливо, і є щось більше. Те, що спонукало Оксану піти від свого чоловіка, забути, можна сказати, свій шлюб, адже вона знала, що дороги назад просто більше не буде.

Кожного дня, коли Оксана поверталася зі своєї роботи, то бачила одну й ту ж картину. На великому ліжку, зручно вмостившись, лежить її чоловік, навколо нього безліч брудних тарілок, чашок, кришок і різних пакетиків він видає одну й ту ж фразу:

– І що у нас сьогодні буде на вечерю, що ти купила, що приготуєш мені?

Ці слова щоразу ставали Оксані важким клубком на душі, але вона мовчала і спустивши голову, йшла на кухню прибирати та готувати їсти собі та чоловікові. Доки одного разу не зібрала речі й не пішла до колеги по роботі.

Всі їх знайомі говорили:

– Нерозумна, такого чоловіка втратила, кращого зараз не знайти ніколи. Він же такий приємний, ніколи й слова поганого нікому не скаже, косо й не подивиться, що ж її не вистачало ще в цьому житті, що до іншого пішла? Для чого було руйнувати свою сім’ю?

Чомусь люди за цією уявною та вигаданою ними картиною не бачили лише головного. Вона його всі ці роки кохала по-справжньому. А чи любив та цінував Оксану її власний чоловік?

Якби дружина відчувала його доброту та підтримку, вона б ніколи навіть не подумала б розлучатися з добрим чоловіком. Варто цінувати кожну хвилину, проведену з рідною людиною. Її турботу і працю, адже завтра цього може не бути.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page