fbpx
Життєві історії
Одного разу я з внучкою і Василем, який приїхав до мене в гості, гуляли на дитячому майданчику біля будинку. В той день невістку відпустили з роботи і вона повернулася швидше. Від несподіванки я зашарілася, як дівчисько, а невістка все зрозуміла і запросила нас з Василем до себе на чай. А коли Василь пішов, невістка почала зі мною розмову

В мої 55 років змістом мого життя стала сім’я сина. З чоловіком я давно розлучилася. Сина ростила одна, працювала на двох роботах. Коли син поступив в університет, я наважилася поїхати за кордон. Там пробула 10 років, повернулася, облаштувала і собі, і синові квартиру. Якісь збереження у мене ще залишилися, то ж зараз я інколи час від часу підпрацьовую в магазині.

Півтора року тому у мене народилася внучка. Я відпустила невістку на роботу, а сама доглядаю за дитиною, ходжу з нею гуляти, годую, граюся, поки невістка на 2-3 години виходить на роботу, вона вчителька, взяла поки що пів ставки. Ну і нехай, мені не складно, навпаки, я так відчуваю себе потрібною. А свої зміни беру в магазині тоді, коли у невістки вихідний.

Але пів року тому я познайомилася з одним чоловіком. Йому 60 років, він, як і я, давно розлучений. На минулих вихідних він запросив мене до себе. Василь живе у великому заміському будинку. Є і невеличка господарка – кілька курочок, кролі, свиня. Я була здивована, як він один може з усім справлятися?

У Василя є дорослі син і донька, він для них господарку і тримає. Один тиждень везе сумку продуктів до сина, на наступних вихідних – до доньки. Зізнатися чесно, я таких чоловіків не бачила. Ми якось відразу з ним порозумілися, і вже через кілька місяців Василь запропонував мені переїхати до нього.

Я довго вагалася, мені здавалося, що таким чином я зраджую сина і його сім’ю, адже я сама запропонувала невістці вийти на роботу до закінчення декрету. Тим часом Василь все більше наполягав, а я просила його почекати, щоб якось підготувати дітей, чи знайти хоча б няню для внучки.

Одного разу я з внучкою і Василем, який приїхав до мене в гості, гуляли на дитячому майданчику біля будинку. В той день невістку відпустили з роботи і вона повернулася швидше. Від несподіванки я зашарілася, як дівчисько, а невістка все зрозуміла і запросила нас з Василем до себе на чай. А коли Василь пішов, невістка почала зі мною розмову.

Я сподівалася на що завгодно, тільки не на таке. Вона глянула пильно на мене і запитала, чого я сама насправді хочу. Я розповіла їй правду, що Василь кличе мене жити до себе, але я не хочу їх підводити.

– Мамо, може досить, – сказала мені невістка. – Ви вже своє для інших відпрацювали. Сина ростили, на заробітках були, житлом нас забезпечили, з дитиною допомагали. Настав час подумати про себе. А цей Василь мені дуже сподобався, відразу видно, що людина він хороша.

Пізніше невістка все розповіла синові, він теж нічого не мав проти. То ж з благословення дітей я переїхала до Василя. Живемо собі, господарюємо потихеньку. Я дуже щаслива, а донька знайшла няню на кілька годин, то ж проблем з цим немає.

Тепер ми готуємо не дві, а три сумки з продуктами, одну Василь завжди передає і моїм дітям. Вони, правда, відмовляються, але нам приємно дбати про них. Щоб у моєї внучки було домашнє молоко, Василь навіть купив корову. Найцікавіше, що він сам біля неї і ходить – і годує, і доїть, і прибирає.

Скільки мені в житті довелося пережити, добре що хоч зараз життя налагодилося. А син з невісткою і внучкою часто приїжджають до нас в гості, будинок у нас великий, ми маємо змогу усіх розмістити. Я дякую Богу, за те, що послав мені Василя і дав таких розуміючих дітей.

Фото ілюстративне – topface.com.

You cannot copy content of this page
facebook