Я вийшла заміж дуже молодою, щойно закінчила школу – і відразу під вінець. З однієї сім’ї – в іншу. Тому все життя я присвятила всім, крім себе, і зараз, коли мені виповнилося 45 років, я вирішила все змінити.
У 18 років я стала мамою. Жили ми у свекрухи в її квартирі, у нас з чоловіком і дитиною була всього одна кімната. Кухня і ванна спільна.
Так ми прожили разом 15 років. Тут народився і мій другий син. Так що школу виживання біля свекрухи я пройшла ще ту.
Ми б і далі так жили, але потім мені пощастило, свекруха неочікувано вийшла заміж і переїхала до свого чоловіка, а нам залишила свою квартиру.
Щоправда, вона часто заходила до нас з контролюючою метою, але з цим вже можна було миритися.
У шлюбі я прожила уже 27 років, і за весь цей час я жодного разу не поставила себе на перше місце, бо для мене завжди на першому місці були мої діти і чоловік.
Я ніколи не купувала собі обновок, носила речі по кілька років, а купувала я їх в комісійних магазинах або на секонд-хенді.
В перукарню на зачіску, макіяж чи манікюр я також ніколи не ходила, адже це – дорого. Краще за ці гроші я своїм хлопцям чогось добренького поїсти куплю.
На день народження ні від чоловіка, ні від синів я ніколи не отримувала подарунків, у нас в сім’ї так було не заведено.
Я ніколи не відпочивала на морі, чоловік не любив жару, то ж це питання для мене теж було закритим.
Хтось скаже, що я все це вигадала, бо як таке можливе? Але, нажаль, це – моє реальне життя, яким я жила багато років.
Щоправда, чоловік мій завжди до мене добре ставився, ніколи слова поганого не сказав, але це все, що доброго я можу сказати про наш шлюб.
На роботу я завжди ходила, крім декретів, то ж гроші я теж заробляла. Але ніколи їх не витрачала на себе, бо у нас так було не заведено.
А нещодавно ми були в гостях у одних наших знайомих. Я побачила, як мій чоловік заглядається на красивих, доглянутих жінок, і мені стало прикро за себе.
І тоді я пообіцяла собі, що зміню ставлення до себе, почну любити себе.
Сказати було легко, а зробити важко. Але я почала змінюватися, і чоловік і сини відразу це помітили.
Два мої дорослі сини, до речі, досі живуть з нами і чекають, що мама зранку приготує їм сніданок. А мама, тим часом, вирішила трохи більше поспати.
Свою зарплату я відразу витратила на новий одяг. Також сходила в перукарню, змінила зачіску, зробила манікюр.
Вечорами я ходжу в спортзал, тому вечері я також перестала готувати.
Мої зміни спочатку дуже не подобалися моєму чоловікові, якому нарешті довелося навчитися витягувати суп з холодильника і самому собі його розігріти.
Він навіть казав, що якщо я не припиню цей цирк, він зі мною розлучиться.
Але зупинятися я не збиралася. Мені так подобався цей мій стан, в якому я нарешті почала любити себе і дбати про себе, що я сказала чоловікові, що це я з ним розлучуся і поїду за кордон.
Зараз у нас все добре. Чоловік каже, що пишається мною. Квіти інколи дарує, і каву зранку робить.
Мені потрібно було багато років, щоб зрозуміти, чого насправді я хочу, і я рада, що наважилася на ці зміни в своєму житті.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
