Одного разу я сильно плакала в кімнаті, і на це надійшов свекор. Він, взагалі, був гарною людиною, але завжди мовчав, не чіпав свою дружину зайвий раз, щоб крику було менше. В той день свекор підійшов до мене з великим згортком, в якому була доволі кругленька сума, і порадив мені тікати подалі від його сина

Мій перший шлюб виявився невдалим. У 18 років я закохалася в одного хлопця з нашого села. Юрій був на 6 років старшим за мене, дуже красивий, з доволі заможної родини, до того ж, єдиний син у своїх батьків.

А мене мама виховувала одна, батька не стало, коли я ще маленькою була. Жили ми не дуже багато, якщо не сказати – дуже бідно. Мама дала мені все, що могла – життя, розум, вроду, а далі, вона сподівалася, що я вийду заміж, і вже з чоловіком разом щось собі пристараємо.

Я думала, мама зрадіє, коли я їй повідомила, що заміж виходжу, але натомість – вона вельми засмутилася.

– Не рівня ми йому, – сказала мама. – Але якщо ви любите одне одного, то нехай.

Я вийшла заміж, і пішла жити в великий будинок свого чоловіка. Але, щасливою я в невістках не стала, і зовсім не через свекруху, хоча вона також підкидала дров. Мій чоловік дуже змінився, я його просто не впізнавала.

Свекруха бігала коло свого синочка до одруження, а коли я прийшла до них жити, вона почала мене вчити, як я маю обходити свого чоловіка. Мені не можна було нічого, в той час як моєму чоловікові було можна все.

Для мене було дико і незвично те, що я маю спочатку чоловіка нагодувати, і лише коли він ситий і задоволений встане з-за столу, я могла сідати вечеряти.

Всі гроші були у чоловіка, а мені, щоб щось купити, треба було просити в нього на кожну дрібничку.

Але я готова була з усім цим миритися, поки не стала підозрювати, що у мого чоловіка є інша жінка. Юрій став пізно приходити додому, інколи навіть не ночував удома, а свекруха покривала його походеньки.

До того ж, у нас дітей не було, і вона мене зробила винною.

Одного разу я сильно плакала в кімнаті, і на це надійшов свекор. Він, взагалі, був гарною людиною, але завжди мовчав, не чіпав свою дружину зайвий раз, щоб крику було менше.

В той день свекор підійшов до мене з великим згортком, в якому була доволі кругленька сума, і порадив мені тікати подалі від його сина.

– Хороша ти, дитино, – сказав свекор. – Але, бачу, що не буде тобі щастя з моїм сином. Хоч він і мій рідний, та я не схвалюю його способу життя. Так що, подумай. От тобі гроші, будеш мати на перший час.

А потім подився на мене і сказав:

– Життя у нас одне, і його прожити щасливо треба… А не терпіти блазню, який тебе не цінує.

Я була ошелешена пропозицією свекра, і сказала, що мені треба подумати. Та довго думати не довелося, бо на наступний день чоловік мені повідомив, що хоче розлучення.

Свекор лише глянув на мене, і поглядом дав зрозуміти, що його пропозиція в силі.

З чоловіком ми розлучилися, а гроші, які мені дав його батько, мені і справді пригодилися на перших порах.

Я поїхала в місто, подалі від людських пересудів, зняла квартиру, влаштувалася на роботу, а згодом – ще раз заміж вийшла.

Я працювала на заводі, моїм начальником був один дуже хороший чоловік, Станіслав. Він був вдівець, на 10 років старший за мене, сам виховував донечку.

Станіслав звернув на мене увагу, і у нас якось все закрутилося. Я вийшла за нього заміж, стала мамою для його донечки, а потім і свою народила. Так що, проблема була точно не в мені.

Живемо ми з чоловіком вже 25 років, у нас все чудово, двох донечок ми вже заміж видали.

Свій будинок маємо, є машина – зараз я живу таким життям, про яке я мріяти не могла. Правду кажуть: “Не було би щастя, так нещастя допомогло”.

А ще, мені дуже допоміг мій свекор. Він в тій сім’ї був єдиною хорошою людиною.

Його вже, на жаль, немає на цьому світі, але я досі згадую його слова, і донечок своїх так вчу:

“Життя у нас одне, і його прожити щасливо треба…”.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube. 

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page