Непорозуміння між нами почалися вже через кілька місяців після весілля, приводом стала мама чоловіка, яка жила у власному будинку в передмісті. Здається живе далеко, ну чого їй потрібно? Спочатку свекруха дзвонила синочку з абсолютно різних причин, то вона прочитала статтю, і вирішила переказати своїй дитині, то про користь риб’ячого жиру, то ще якусь нісенітницю, базікала вона просто годинами.
А після того як син клав трубку передзвонювала знову, і починала цікавитися, що він їв, чи тепло він одягнений, чи добре він себе почуває адже кажуть зараз осінь, а в нього в цей час може бути легке недомагання.
Загалом, замість того щоб після роботи повечеряти з молодою дружиною і в обнімку дивитися телевізор, чоловік вів переговори з мамою. А до вихідних мама вже придумувала привід, щоб покликати сина до себе, то дверний замок зламався, то стару вишню потрібно викопати, і все в такому дусі.
Одного разу я з’їздила разом з ним, але цього разу мені вистачило – мені дали завдання приготувати обід, а за трапезою бурхливо обговорювалося, що я все роблю не так.
На моє заперечення, що так готувати мене навчила мама, свекруха захихотіла і сказала, що так ніхто не готує, і що якщо я в їхній родині, то все маю робити, як мені кажуть. Більше я в гості до свекрухи не їздила.
Одного вечора після бесіди зі мною на підвищених тонах, чоловік відключив мобільний телефон, попередньо написавши мамі, щоб вона не хвилювалася, що він просто втомився і лягати спати. На наступний день свекруха була вже на порозі з запитанням: «Що з моїм хлопчиком?».
Неждана гостя розташувалася на дивані, повідомивши, що поживе у нас кілька днів, звичайно нічого страшного в цьому немає, можливо побачить, що все добре і заспокоїтися, але не тут-то було. Свекруха заглянула в кожен кут, обшарила всю ванну кімнату і шафи і при цьому постійно робила зауваження з приводу обстановки в квартирі, «у вас зовсім не затишно, ти ніяка господиня».
На наступний день повернувшись з роботи, я виявила, що подружнє ліжко заправлена новим зеленим пледом з веселими квіточками, і це при тому що спальня в ніжно рожевих тонах. Задоволена своїм подарунком свекруха радісно оголосила, що так набагато затишніше. Потім почалися часті візити і як наслідок перетворення квартири. Коли нас не було вдома змінювалися штори, вішалися рамки з фотографіями, добре хоч свекруха не намагалася накрити телевізор мереживною серветкою.
І ось одного разу я не витримала. Прийшовши додому, я виявила що замість мого нового сервізу посуду на кухні красується радянський сервіз, тарілки з завитками і якимись ягідками, келихи з намальованими на них фруктами.
Свекруха з гордістю заявила, що це дітям на згадку від дідуся з бабусею залишилося. Я взяла сміттєвий пакет і почала з дзвоном відправляти в нього всю цю пам’ять від предків.
Коли чоловік повернувся з роботи додому, мама чекала його сидячи в сльозах на сходовому майданчику. Коли він зайшов додому, я була впевнена, що він зараз мені скаже збирати свої речі і йти геть. Але чоловік мене здивував, сказав, що мами більше у нас не буде.
Виявляється, він порекомендував матері надалі не чіпати мене і дати нам жити спокійно, досить зустрічатися у свята, а якщо у неї щось зламається, він вишле їй грошей на майстра, потім він викликав таксі і відправив маму додому.
Чоловік підтримує з матір’ю відносини і іноді приїжджає в гості, і навіть з часом і я зі свекрухою налагодили контакт, після того як провели чітку межу дозволеного, тепер ми обмінюємося у свята подарунками, а свекруха завжди хвалить їжу, яку я готую.
Фото ілюстративне – liza.
