fbpx
Життєві історії
Одного разу я не витримала, приїхала до батьків, у нас відбулася серйозна розмова. Я сказала, що дуже вдячна їм за все, але вони обоє заслуговують на щастя. – Тату, чого ти чекаєш? – запитала я. – Ми з мамою знаємо, що твоє серце давно належить іншій жінці. Мамі було неприємно це чути, вона навіть образилася на мене за це, адже після цієї розмови тато таки наважився піти з сім’ї. В 45 років він почав життя заново. Мамі було 43, і вона вважала, що для неї все закінчено. Мама залишилася одна, але і у неї все змінилося на краще

Поки я була маленькою, я вважала, що в нашій сім’ї все добре. Ми жили дуже навіть непогано, мали власний будинок на околиці міста. Мій батько мав власну фірму, мама була домогосподаркою. Я була єдиною дитиною в сім’ї, тому заради мене батьки були готові на все. Навіть – продовжувати жити разом, не люблячи один одного.

Але про це я дізналася пізніше, коли трохи подорослішала. Мої батьки – дуже різні люди. Я ніяк не могла розібратися, хто з моїх батьків більше винен в їх невдалому шлюбі. Багато разів чула історію їхньої зустрічі від мами. Не зрозуміло, що і як звело їх в житті.

У батька насправді було непросте дитинство, його виховувала мачуха. Тому у нього було велике бажання вирватися з села і переїхати в місто. Ще під час навчання він познайомився з моєю мамою. Батьки мами були заможними, допомогли зятеві влаштуватися на гарну роботу, а потім і будинок помогли придбати. В сім’ї народилася я. Але любові між батьками від того не з’явилося.

Так вони і жили, в нерозумінні, в постійних претензіях один до одного, скільки пам’ятаю дитинство. Батько часто затримувався на роботі, таке враження, що додому він приходив лише заради того, щоб переночувати. Я не пам’ятаю, щоб вони влаштовували спільні сімейні обіди чи разом кудись виходили.

Мама постійно влаштовувала розбірки і перетворилася в вічно роздратовану і змучену життям жінку. Але вони продовжували жити разом – і все заради мене, щоб у мене була повна сім’я.

Я виросла, поступила вчитися в медичний університет, вийшла заміж. Батьки купили мені квартиру. Якось я розмірковувала над їхнім життям і зрозуміла, що батьки робили дуже неправильно, залишаючись весь цей час поряд один з одним. Вже давно ні для кого не було секретом, що у тата була інша жінка. Вона змирилася з тим, що батько з сім’ї не піде через почуття обов’язку.

Чи була щасливою мама? Впевнена, що ні. У них з самого початку нічого не складалося. Якби вони зважилися на розлучення, то давно могли б бути щасливими з іншими людьми.

І одного разу я не витримала, приїхала до батьків, у нас відбулася серйозна розмова. Я сказала, що дуже вдячна їм за все, але вони обоє заслуговують на щастя.

– Тату, чого ти чекаєш? – запитала я. – Ми з мамою знаємо, що твоє серце давно належить іншій жінці.

Мамі було неприємно це чути, вона навіть образилася на мене за це, адже після цієї розмови тато таки наважився піти з сім’ї. В 45 років він почав життя заново. Мамі було 43, і вона вважала, що для неї все закінчено. Мама залишилася одна.

Так тривало майже рік. Одного разу я помітила, що мама вже два тижні не виходить на зв’язок. Зазвичай вона сама дзвонила, а тут – жодної звісточки від неї. Дзвоню їй – недоступна. Приїхала додому, все закрито, ніхто не підходить до дверей.

Нарешті вона сама зателефонувала. Голос, як у дівчинки – веселий і щасливий. Зніяковіло сказала, що з нею все в порядку, у родички нашої була, з якою я зв’язок не підтримувала і її номера не знала.

Так минуло три місяці. Маму я майже не бачила і рідко чула по телефону. Все добре і все, подробиць не було. Я раділа змінам в її настрої. Одного разу мені потрібна була чоловіча допомога по дому в електриці. Так як я була одна, то не знала, як вирішити це питання.

Мама зніяковіло запропонувала допомогти мені. У неї є знайомий, який добре в цьому розбирається. Але, дуже переживаючи, зізналася, що цей чоловік наш спільний знайомий, я його знаю. Я дуже здивувалася. Потім з’ясувалося, що він і його дружина – колишні друзі моїх батьків.

Ми давно, дуже давно, мені тоді років десять було, спілкувалися, а потім якось розійшлися дороги. Я згадала його і тітку Марію, але тітки Марії, як виявилося, не стало кілька років тому. Про це я теж дізналася від мами. І про те, що вони стали зустрічатися. Мама так переживала, як я до цього сприйму. Як я могла до цього ставитися? Вона стала щасливою жінкою. Я її в житті такою її не бачила!

Тепер і моя мама, і мій тато щасливі. Я теж щаслива.

Фото ілюстративне.

facebook